Роборука як у "Сімейці Аддамсів": вчені навчили механічну кисть ходити на пальцях
Роборука як у "Сімейці Аддамсів": вчені навчили механічну кисть ходити на пальцях

Роборука як у "Сімейці Аддамсів": вчені навчили механічну кисть ходити на пальцях

Рука робот Фото ілюстративне / © pexels.com

Дослідники зі Швейцарської вищої технічної школи Цюриха (ETH Zurich) створили роботизовану кисть, яка може самостійно пересуватися, ходячи на кінчиках пальців. За принципом руху вона нагадує Річ («Thing») — живу відокремлену кисть із «Сімейки Аддамсів».

Про це повідомляє Futurism.

Робота команди лабораторії Soft Robotics Lab в ETH Zurich потрапила на відео. На кадрах роботизована рука пересувається різними поверхнями, утримує власну вагу, а також може взаємодіяти з клавіатурою.

Роборука здатна рухатися не лише по гладкій підлозі. Дослідники випробували її більш ніж на десятку різних поверхонь у приміщенні та на вулиці — від плитки до трави й каменю. Усі вони були рівними, однак робот мав враховувати різний рівень тертя.

Незвичайний робот із ETH Zurich може ходити на пальцях і натискати клавіші

Навіщо потрібна рука, яка може ходити

Науковці зазначають, що автономна роботизована кисть може бути корисною у важкодоступних або обмежених просторах. Зазвичай кисть є частиною роботизованої руки, яка забезпечує її переміщення, однак у цьому випадку вона може пересуватися самостійно.

«Роботизована кисть із власною мобільністю могла б працювати в обмежених робочих просторах, не вимагаючи, щоб рука, яка зазвичай її переносить, рухалася за нею», — йдеться в новому дослідженні.

Як приклад автори наводять ситуацію, коли великий робот встановлює кисть на поверхні біля вузького отвору. Після цього вона може самостійно переміститися до елемента керування або потрібного об’єкта, взаємодіяти з ним, а потім повернутися для вилучення.

Як роборуку навчили ходити

Створення автономної кисті виявилося складним завданням, оскільки пальці повинні одночасно використовуватися для пересування, підтримання рівноваги та взаємодії з навколишнім середовищем.

Додатковою проблемою стала конструкція самої кисті: вона має людську форму, тому пальці мають різну довжину. Дослідники використали готову модель і не стали змінювати пальці або вбудований контролер їхнього положення.

Натомість основну увагу зосередили на навчанні робота. Для автономної роботи до кисті додали акумулятор, бортовий комп’ютер і набір датчиків.

Спочатку робота тренували у змодельованому середовищі за допомогою навчання з підкріпленням. Програмне забезпечення отримувало винагороду за правильне виконання завдань, водночас робот мав дотримуватися природного положення пальців.

Після численних спроб система навчилася самостійно пересуватися, а потім дослідники перевірили її вже у фізичному середовищі.

Один із тестів полягав у грі на комп’ютері. Зберігаючи рівновагу, роботизована кисть натискала окремі клавіші зі стрілками та змогла пройти раунд класичної головоломки Sokoban.

Дослідники не очікують, що в майбутньому світом почнуть пересуватися цілі «зграї» автономних роботизованих кистей. Водночас така технологія може розширити можливості повнорозмірних людиноподібних роботів.

«Надання роботизованим кистям власної мобільності може зробити майбутніх роботів більш універсальними у просторах та під час роботи з інтерфейсами, створеними для людей», — зазначили автори дослідження.

Завдяки штучному інтелекту та спеціальним датчикам машина буквально злякано присідає, коли до неї наближаються.

Джерело матеріала
loader
loader