Росія модернізує "Мертву руку": таємний ядерний комплекс на Уралі знову в дії

Історія цього об'єкта, що отримав кодову назву "Об'єкт 1335" або "Грот", починається у 1980-х роках, коли СРСР, остерігаючись ядерного нападу, створив систему "Периметр". Гора Косьвинський Камінь, розташована біля селища Китлим у Свердловській області, була обрана для розміщення одного з бункерів, здатних пережити атомний вибух.

Після закінчення Холодної війни об'єкт, як вважалося, завмер. Однак, за даними розслідування, проведеного медіагрупою Danwatch, The Sunday Times та Dossier Center, з 2018 року на "Об'єкті 1335" розпочалися масштабні роботи. Російське Міноборони закупило тисячі тонн сталі та цементу, сотні кілометрів кабелів та спеціалізоване обладнання, включаючи бурове устаткування та фільтри для захисту від хімічного, біологічного та радіоактивного зараження.

Ці закупівлі, що тривали з 2018 по 2024 рік, свідчать про значне розширення та укріплення підземного комплексу. Професор Данського технічного університету Пер Гольтерманн оцінив обсяги використаного цементу як достатні для 150 тисяч кубометрів бетону, що вказує на "величезний будівельний проєкт".

Супутникові знімки зафіксували активні земляні роботи поблизу входів до комплексу, яких, за припущеннями, стало близько шести. Колишні військові, що служили на об'єкті, розповідали про величезну систему тунелів, де для пересування персоналу використовуються автобуси. Тендерна документація підтверджує, що комплекс призначений для розміщення обладнання управління, зв’язку та безпеки, а також для постійного перебування персоналу на бойовому чергуванні.

Кульмінацією цих зусиль стало повідомлення у військових публікаціях від липня 2023 року, в яких ветеран військ повітряно-космічної оборони РФ полковник Ю. Андрєєв заявив, що систему "Периметр" знову поставили на бойове чергування. Ця інформація збігається з даними генерал-майора у відставці В. Г. Халіна, який працював над системою з 1970-х років і підтвердив оновлення її автоматизації, мобільних командних пунктів та космічного зв'язку.

Сьогодні "Об'єкт 1335" перетворився з віддаленої застави на модернізований військовий комплекс, де військові проходять бойові навчання. Експерти припускають, що модернізація "Мертвої руки" є частиною політики ядерного стримування Росії, яка, ймовірно, хоче, щоб ці сигнали були помічені західними розвідками на тлі посилення конфронтації із Заходом.

Система "Периметр" була створена в СРСР у 1970-х роках як резервна система управління стратегічними ядерними силами. Її мета – гарантувати можливість завдати удару у відповідь навіть у разі знищення політичного та військового керівництва країни й втрати звичайних каналів зв’язку. У разі втрати зв’язку та фіксації ознак ядерного удару, таких як сейсмічні поштовхи та радіація, захищений командний пункт мав передати наказ стратегічним ядерним силам.

Модернізація "Мертвої руки" відбувається на тлі заяв президента РФ Володимира Путіна у 2020 році про наближення до завершення створення абсолютно захищеного об'єкта для управління стратегічними ядерними силами. Колишній посол США в Україні Стівен Пайфер висловив занепокоєння щодо оновлення автоматизації "Периметра", зазначивши, що це може зменшити участь людини у процесі ухвалення рішень, потенційно підвищуючи ризик ескалації.

Експерт з ядерної політики Джеффрі Льюїс зі Стенфордського університету зазначив: "З Росії надходить багато сигналів, що Мертву руку можуть повернути в дію, зокрема тому, що, як на мене, Росію турбує низка можливостей США. Коли звичайна зброя стає точнішою, а ризики ядерної війни зростають, не дивно, що ми бачимо дедалі більше спроб закопати все під землю".

Енді Вебер, колишній помічник міністра оборони США, додав: "Мене ніщо не дивує, бо це збігається з тим, що за останнє десятиліття Путін більше вкладав у засоби доставки ядерної зброї, боєголовки та системи управління, а Російська Федерація дедалі більше покладається на ядерну зброю".

Поновлення роботи "Мертвої руки" викликає серйозне занепокоєння у міжнародної спільноти, адже вона підкреслює зростаючу залежність Росії від ядерної зброї та її прагнення до безкомпромісного ядерного стримування. У той час як деякі експерти вважають це частиною ядерної політики стримування, інші вказують на небезпеку зменшення людського фактору у прийнятті рішень, що може мати непередбачувані наслідки для глобальної безпеки.