Небачена криза довіри: Південна Корея вимагає вибачень від України через полонених

Історія напруженості почалася, коли Україна захопила двох північнокорейських військових, які воювали на боці Росії. Ці військовополонені, 21-річний Пек та 26-річний Рі, були захоплені в Курській області у січні 2025 року. Вони вже розповідали, як опинилися на війні проти України, що підкреслює чутливість ситуації.

Південна Корея висловила готовність прийняти всіх військових КНДР, захоплених Україною, за умови їхнього добровільного бажання, виступаючи проти примусового повернення до Росії або Північної Кореї. Це стало рідкісним, але важливим пунктом діалогу між Києвом та Сеулом, де питання військовополонених набуло особливого значення.

За словами представника адміністрації президента Південної Кореї Сон Гі Хона, Україна неодноразово зверталася до Сеула через різні дипломатичні канали з проханням прийняти цих полонених. Київ, як стверджується, просив зберігати інформацію в таємниці, побоюючись внутрішньої критики за відмову від можливості обміняти північнокорейських військових на українських полонених. Південна Корея погодилася на конфіденційність, враховуючи безпекові, дипломатичні та гуманітарні міркування, зокрема захист полонених та їхніх родин.

Кульмінація сталася, коли Президент України Володимир Зеленський під час свого виступу на Генеральній асамблеї ООН оголосив про передачу Південній Кореї цих двох північнокорейських військових. За даними Сеула, це відбулося без достатніх попередніх консультацій, попри те, що Україна заздалегідь повідомила Південній Кореї про намір Зеленського згадати полонених, хоча без деталей формулювання.

Після публічного розголошення, Україна, за словами південнокорейської сторони, заперечила існування домовленості про нерозголошення. Старший радник президента Південної Кореї Сон Кі Хон, якого цитує Reuters, висловив глибокий жаль з приводу "одностороннього розголошення та подальшої неправдивої заяви" України. Ця ситуація, як вважає Сеул, завдала шкоди довірі між урядами.

В Офісі президента України на запит агентства Yonhap відповіли, що повідомлення стосувалося лише факту передавання полонених без деталей процесу. Однак у Південній Кореї розглядають можливість додаткових заходів у відповідь, заявляючи, що такий крок України може негативно позначитися на двосторонніх відносинах.

Питання військовополонених, особливо з Північної Кореї, є надзвичайно чутливим у міжнародній дипломатії. Південна Корея, яка має складні відносини з КНДР, прагне забезпечити безпеку та гуманне поводження з такими особами, одночасно уникаючи будь-яких дій, що можуть ускладнити ситуацію на Корейському півострові.

Ця суперечка підкреслює крихкість довіри у міжнародних відносинах, особливо коли мова йде про конфіденційні дипломатичні домовленості. Розголошення інформації, яка мала залишатися таємною, може спричинити довготривалі наслідки для співпраці між країнами.

"Одностороннє розголошення Україною та її подальша неправдива заява про те, що угоди про нерозголошення не існувало, викликають серйозний жаль", – заявив Сон Кі Хон, старший радник президента Південної Кореї з питань зв'язків із громадськістю.

Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон раніше підкреслив, що питання є чутливим і може мати наслідки для дипломатії, безпеки та ситуації на Корейському півострові.

Інцидент висвітлює складність взаємодії між державами під час війни, де кожен крок може мати далекосяжні дипломатичні наслідки. Відновлення довіри між Україною та Південною Кореєю вимагатиме значних зусиль, щоб уникнути подальшого погіршення їхніх відносин.