/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F35%2Fdf72516c52280eb9767ff1f9a113ca6d.jpg)
Які кроки в управлінні держкомпаніями має зробити Київ для виконання вимог ЄС
Оновлений минулого липня план для Ukraine Facility дає Україні можливість отримати у 2026 році додаткові 8,35 млрд євро бюджетного фінансування.
Однак разом із цим було оновлено й вимоги ЄС: частина їх безпосередньо стосується корпоративного управління держкомпаніями. Йдеться про автономію наглядових рад, внутрішніх контролів, управління ризиками та оцінювання якості корпоративного управління.
Про те, з яким результатом Україна підійшла до нового етапу цієї реформи, читайте в статті виконавчої директорки аналітичного центру EU-LEAP Валерії Гриценко Управління держкомпаніями: які індикатори ЄС виконала Україна і що ще належить зробити. Далі – стислий її виклад.
Єврокомісія визнала виконаним крок щодо Політики державної власності та оновлення тріажу держпідприємств.
Тріаж – це свого роду сортування підприємств на ті, що повинні залишитися у державній власності, бути передані в концесію, приватизовані або ж ліквідовані.
Така оцінка Брюсселя ґрунтується безпосередньо на критеріях Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), оскільки впровадження її стандартів корпоративного управління є однією з ключових вимог ЄС до України.
За даними звіту ОЕСР, тріаж охопив 2 297 підприємств: 360 із них мають залишитися у державній власності, ще 202 – залишатися державними на період воєнного стану, 1 697 визначені для приватизації або ліквідації, 38 – для реорганізації чи розділення діяльності.
Але визначити склад державного портфеля – лише перша частина функції власника. Друга починається з того, як держава управляє компаніями, які вирішила залишити у своїй власності: які цілі перед ними ставить, як ці цілі переходять у стратегії та фінансові плани і як потім оцінюють результат.
Саме тут ОЕСР фіксує помітні прогалини.
У липні 2026 року уряд оновив систему моніторингу управління держвласністю. Суб’єкти управління щокварталу мають відстежувати затвердження листів очікувань, фінансових, стратегічних та інвестиційних планів, а Мінекономіки – узагальнювати ці дані для Кабміну.
Тепер ключове завдання – з’єднати ці елементи в повноцінний управлінський цикл: держава визначає, навіщо володіє конкретним активом і чого від нього очікує, далі ці очікування переходять у стратегію, фінансовий та інвестиційний плани, далі – менеджмент реалізує їх, а власник і наглядова рада оцінюють досягнутий результат.
Ще один індикатор Ukraine Facility – щонайменше 15 ключових держкомпаній мають отримати наглядові ради з більшістю незалежних членів. Наприкінці 2025-го – на початку 2026 років уряд оновив процедури відбору членів наглядових рад. Нові правила вже застосовують.
Граничний термін виконання цього індикатора настав у другому кварталі 2026 року – але станом на сьогодні Єврокомісія ще не оприлюднила оцінки, яка підтверджує досягнення саме показника 15.
До кінця третього кварталу 2026 року Україна має корпоратизувати щонайменше 15 ключових державних підприємств як акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю. До переліку, до речі, потрапили компанії, які вже мали корпоративну форму (Укргідроенерго, Укрпошта, Укренерго).
До кінця 2026 року Україна має наблизити операційну автономію та внутрішні контролі держкомпаній до стандартів ОЕСР.
Гальмує Україна з оновленням законодавства, яке розділяє облік грошей задля недопущення перехресного субсидування – коли прибутками від бізнесу просто таємно перекривають збитки від низьких тарифів. Через таку заплутану бухгалтерію неможливо чітко побачити, скільки насправді коштує державі утримання дешевих тарифів, яку саме компенсацію компанії мають отримувати з бюджету і чи не покриваються грошима платників податків звичайні збитки чи неефективне управління.
Програма Ukraine Facility вимагала, щоб до кінця 2025-го в Україні запрацював відповідний закон. Проте станом на серпень 2026 року це завдання виконане лише частково. В ОЕСР констатують, що в Україні досі немає системного обов'язку розділяти рахунки для комерційної та некомерційної діяльності.
Докладніше – в матеріалі Валерії Гриценко Управління держкомпаніями: які індикатори ЄС виконала Україна і що ще належить зробити.

