Латвія забороняє зброю: подвійне громадянство РФ/Білорусі під прицілом безпеки

24 вересня Сейм Латвії остаточно затвердив поправки до Закону про обіг зброї, що стало ключовим моментом у посиленні національної безпеки. Це рішення, за яке проголосували 77 депутатів при двох проти, є прямою відповіддю на загрози, які відчуває країна.

Раніше чинні норми законодавства не забороняли прямо видавати дозвіл на зброю особам із подвійним громадянством Латвії та Росії чи Білорусі. Автори законопроєкту, серед яких опозиційне «Національне об'єднання», вважали таку ситуацію такою, що суперечить інтересам національної та громадської безпеки. Вони консультувалися із Земессардзе та органами державної безпеки, щоб забезпечити обґрунтованість своїх пропозицій.

Згідно з новими правилами, громадяни Латвії, які також мають російський або білоруський паспорт, тепер не зможуть отримувати дозволи на придбання, зберігання та носіння вогнепальної або потужної пневматичної зброї, а також на колекціонування. Цей крок покликаний усунути лазівки, що могли б бути використані для дестабілізації ситуації в країні.

Новий закон також створює правові підстави для анулювання дозволів, які вже були видані таким особам. Проте для чинних власників зброї передбачили перехідний період: вони зможуть користуватися зброєю на попередніх умовах до 1 грудня 2026 року. Після цієї дати діятимуть нові обмеження, що вимагатиме від власників зброї з подвійним громадянством вирішити свою ситуацію.

Крім основних обмежень, закон розширює визначення вогнепальної зброї, прирівнюючи до неї газову та сигнальну зброю, яку за технічними характеристиками можна переобладнати для стрільби кулею або багатокомпонентним снарядом. Це є додатковим запобіжним заходом для підвищення контролю над потенційно небезпечними засобами.

Водночас, Сейм оновив положення щодо придбання зброї спортсменами. Особи віком від 21 року, які щонайменше рік є членами стрілецької організації та мають не нижче другого спортивного розряду, зможуть придбати й зберігати до 15 одиниць вогнепальної та потужної пневматичної зброї, причому змінні основні частини зброї до цього ліміту не зараховуються.

Це рішення є частиною ширшого посилення безпекової політики Латвії, яка межує з Росією та Білоруссю. У липні країна вже посилила охорону Інчукалнського підземного газосховища та гідроелектростанції на Даугаві після отримання розвідувальних даних про можливі загрози. Наприкінці червня влада заявила про розміщення додаткових систем ППО, радарів та засобів перехоплення на сході країни.

Ці заходи також відбуваються на тлі інцидентів, таких як збитий над країною дрон, що залетів із Білорусі 14 серпня. Хоча згодом з'ясувалося, що дрон був українським, латвійські військові припускали, що його могла збити з курсу російська радіоелектронна боротьба. Такі події підкреслюють напруженість у регіоні та необхідність посилення безпекових заходів.

Про це повідомляє латвійський суспільний мовник LSM із посиланням на агентство LETA.

Латвія демонструє рішучість у забезпеченні своєї національної безпеки, адаптуючи законодавство до сучасних геополітичних реалій. Ці кроки є превентивними заходами, спрямованими на захист країни та її громадян у складний період, підкреслюючи пріоритет стабільності та захищеності.