Найбільший банк Угорщини OTP Bank, чия "дочка" певний час входида до переліку міжнародних спонсорів війни, вивчає можливості виходу з Росії, хоча серед його клієнтів були компанії, контрольовані «Газпромом», а також підприємства, що надають послуги організаціям, пов’язаним із російською службою зовнішньої розвідки, пише агентство Bloomberg із посиланням на документи, які є в його розпорядженні.
OTP Bank є одним із низки європейських банків, які продовжували вести діяльність у Росії після повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Ця діяльність банку наразі перебуває під пильною увагою регуляторних органів ЄС, оскільки OTP планує придбати балтійський банк Luminor. Це стане придбаннямдозволить йому розширити свою присутність у єврозоні. У своїй заяві OTP уже заявив, що скоротив масштаби своєї діяльності в Росії та не виявив жодних випадків порушення міжнародних санкцій.
Ринкова частка OTP у Росії становить близько 0,4%, що робить банк незначним гравцем у країні порівняно з конкурентами UniCredit та Raiffeisen Bank International. Попри це, OTP на сьогоднішній день зміг репатріювати близько 880 млн доларів у вигляді дивідендів від свого дедалі прибутковішого бізнесу в Росії.
«З огляду на свої стратегічні інтереси в країнах Балтії та обмежений прогрес у отриманні додаткових дивідендів з Росії протягом останнього року, OTP розпочав перегляд своєї стратегії щодо Росії, включаючи можливий повний вихід з російського ринку», — заявив у коментарі Bloomberg генеральний директор OTP Group Петер Чані.
За його словами перегляд планують закінчити до кінця року, а його результат має забезпечити максимізацію довгострокової акціонерної вартості.
В окремій заяві банк зазначив, що після початку війни він негайно призупинив діяльність з корпоративного кредитування, вивів внутрішньогрупове фінансування з Росії, а поточна діяльність у країні зосереджена майже виключно на роздрібному споживчому кредитуванні.
Він додав, що продовжує брати участь у фінансовому розрахунку за торгівлю ЄС, яку здійснюють західні компанії, що залишаються активними в Росії.
Банк також зазначив, що репатріація дивідендів означала зменшення його ризиків, пов’язаних із Росією. Ці кошти не планують використовувати для фінансування придбання OTP банку Luminor або для будь-яких інших корпоративних цілей.
Однак, як пише Bloomberg із посиланням на документи, з якими ознайомилося агентство, серед клієнтів OTP також були компанії, що надавали послуги російським державним структурам. Ще раніше клієнтом банку була організація, пов’язана з бізнесменом, на якого наклали санкції за поширення пропаганди та фінансування незаконної анексії Криму.
Документи містять деталі щодо частини операцій, які проходили через рахунки клієнтів OTP протягом останніх чотирьох років, поки Росія вела війну проти України. Це ускладнює можливості банку покинути країну, оскільки при виході з РФ продавцям дозволено реалізувати лише близько 5% ринкової вартості активів.
Серед документів, які проаналізувало агентство, є внутрішня електронна переписка «Газпрому» за квітень і травень 2026 року щодо можливого створення «схеми розрахунків», до якої залучені «Газпром Експорт», «Югоросгаз» — сербський газорозподільник, 75% акцій якого належать «Газпрому», та третя компанія, що також перебуває під контролем «Газпрому», «Росінгаз».
Згідно з умовами, обговорюваними в електронних листах, «Югоросгаз» мав би здійснювати платежі «Газпрому» шляхом переказу коштів зі свого рахунку в євро в банку OTP Serbia на рахунок «Росінгазу» в євро, відкритий у сербському державному банку «Банка Постанська Стедіоніца» (BPS).
«Росінгаз» — це дочірня компанія «Газпрому», яка раніше базувалася на Кіпрі, а потім переїхала до Калінінграду. За словами європейських урядовців, ця компанія, ймовірно, мала стати посередником у такій операції.
Інший варіант, що обговорювався в листуванні, полягав у тому, щоб «Югоросгаз» спочатку переказав кошти зі свого рахунку в OTP на рахунок у BPS, відкритий на його ім’я, а вже потім здійснив платіж на користь «Росінгазу». Водночас у документах немає доказів, які б свідчили про те, що будь-яка з цих схем була реалізована.
Також через OTP Bank Serbia планували у 2022 році перевести дивіденди від «Югоросгазу» російському «Газпрому», але доказів такої транзакції також нема.
Згідно з документами, які вивчало Bloomberg, серед клієнтів OTP у Росії була організація «Товариство сприяння російському історичному розвитку «Царград», на яку наклали санкції США та Великої Британії через можливу причетність до шпигунських дій. Сама ж організація знаходиться під контролем російського бізнесмена Костянтіна Малофєєва.
Інші документи свідчать, що клієнти OTP у Росії отримували виплати за надання послуг різним іншим російським організаціям, як от:
- фонд «История отечества», головою якого є керівник Служби зовнішньої розвідки РФ Сєргєй Наришкін,
- підприємство «Ясен», яке управляє нерухомим майном для російської зовнішньої розвідки,
- російська держкомпанія «Росія», якою управляє Кремль,
- Навчальний центр № 3 «1С».
Bloomberg нагадує, що OTP був головним ощадним банком Угорщини за часів комуністичного режиму, а в 1990-х роках його приватизували. На російський ринок він вийшов у 2006 році, але після повномасштабного вторгнення в Україну його діяльність в РФ стала у п’ять разів прибутковішою
OTP зазначає на своєму російському веб-сайті, що дозволяє здійснювати платежі в інші країни «в євро, рублях, тенге, юанях та форинтах». У своїй заяві для Bloomberg банк зазначив, що відбулося тимчасове зростання доходів, оскільки банки ЄС стали більш привабливими для західних компаній, що працюють у Росії, через їхню більшу безпеку та надійність.
Там також заявили, що банк скоротив штат співробітників у Росії на 25% та мережу відділень на 40%, водночас зберігаючи сильнішу присутність в Україні.
Водночас у найближчі тижні Європейський центральний банк та естонський нацбанк мають винести рішення щодо запланованого придбання банком OTP банку Luminor.
Естонський регулятор Finantsinspektsioon заявив, що вивчає діяльність OTP у Росії і вона «викликає серйозні питання і стане одним із ключових аспектів під час оцінки потенційного придбання Luminor».
