Про нього знають далеко не всі: хто з українців став королем Польщі
Про нього знають далеко не всі: хто з українців став королем Польщі

Про нього знають далеко не всі: хто з українців став королем Польщі

Мовиться про Міхала Корибута Вишневецького – сина руського князя Яреми Вишневецького. У 1669 році його обрали королем Польщі, однак правління тривало лише чотири роки, повідомляє проєкт "Цей день в історії".

Як Міхал Вишневецький став королем

У 1668 році польський король Ян II Казимир Ваза зрікся престолу. Після цього в Речі Посполитій почали обирати нового монарха. Серед кандидатів був французький кронпринц Людовик II Бурбон-Конде, однак прихильники обрання "поляка-П'яста" виступили проти кандидатури іноземця.

Зверніть увагу! П'ясти – перша історична династія правителів Польщі, представників якої традиційно вважали "своїми" польськими монархами. Водночас Міхал Корибут Вишневецький не походив із династії П'ястів. Його обрали як місцевого кандидата, попри інше князівське походження.

Важливу роль у підтримці Міхала Корибута Вишневецького відіграв єпископ Хелмно і підканцлер коронний Анджей Ольшовський. Міхал був сином князя Яреми Вишневецького, який мав значний вплив на державні та військові справи Речі Посполитої.

Коронація Міхала Вишневецького

Коронація Міхала Вишневецького / Гравюра XVII століття

Після смерті батька у 1651 році Міхал виховувався спочатку братом короля Яна II Казимира Каролем Фердинандом Вазою, а згодом – сандомирським воєводою Яном Замойським.

Чотири роки він навчався у Празькому університеті, а після повернення у 1660 році дослужився до чину полковника та брав участь у польсько-російській війні 1654 – 1667 років.

19 червня 1669 року більшість депутатів коронаційного сейму проголосувала за Міхала Вишневецького. 6 липня він присягнув на "Pacta conventa" – договорі між королем і "польським народом", а 29 вересня коронувався у Кракові.

Чим запам'яталося його правління

Правління Міхала Вишневецького припало на період гострого політичного протистояння всередині Речі Посполитої. Прихильники профранцузької партії не змирилися з результатами виборів і продовжили боротьбу через сеймики.

У 1670 році політичне протистояння призвело до скликання загального сейму, однак через конфлікти на ньому не вдалося затвердити навіть оборонний бюджет. Тим часом Речі Посполитій загрожувала нова війна з Османською імперією.

У 1672 році розпочалася війна, під час якої Річ Посполита втратила Кам'янець-Подільський. У жовтні того ж року обложений Львів виплатив великий викуп турецьким і козацьким військам. 28 жовтня Річ Посполита була змушена укласти в Бучачі мирний договір.

Міхал Вишневецький / Портрет короля

За його умовами Річ Посполита втрачала Подільське воєводство, визнавала владу Петра Дорошенка на Брацлавщині та Південній Київщині й погоджувалася щорічно сплачувати Османській імперії 22 тисячі золотих дукатів данини.

У березні 1673 року політичним групам вдалося домовитися перед новою кампанією проти Османської імперії. Під Золочевом 8 жовтня була сформована 40-тисячна армія, командування якою через слабке здоров'я Міхал Вишневецький передав великому гетьману коронному Яну Собеському.

Сам король вирушив до Львова, де 10 листопада 1673 року помер. Йому було 33 роки.

Яке походження мав Міхал Вишневецький

Міхал Корибут Вишневецький народився 31 липня 1640 року в Білому Камені поблизу Золочева на на території сучасної Львівської області.

Вишневецькі належали до руського князівського роду, гілки князів Збаразьких. Тривалий час їх вважали нащадками великого князя литовського Гедиміна через князів Несвицьких.

Однак генетичне дослідження 2013 року засвідчило родинний зв'язок Вишневецьких із Рюриковичами. Міхал Корибут Вишневецький став останнім монархом цієї династії.

Джерело матеріала
loader
loader