Путін забрав Metro: хто отримав контроль над німецькою мережею?

Наприкінці вересня, 28 числа, Володимир Путін своїм указом передав російські активи німецької торгової мережі Metro під тимчасове управління компанії «УК Торг РУС». Це рішення було прийнято на тлі заяв Кремля про так звані «заходи у відповідь» на політику «недружніх країн».

Примітно, що «УК Торг РУС» — компанія з мінімальним статутним капіталом у 10 тисяч рублів, була зареєстрована в Москві лише 8 вересня 2026 року, тобто за три тижні до офіційного указу. Її єдиним засновником та генеральним директором є Йоханнес Толай, який із 2022 року очолює російський підрозділ Metro. Цікаво, що мережа Metro у Росії налічує 91 торгову точку в 51 регіоні РФ та забезпечує роботою понад 10 тисяч людей.

Незважаючи на такі події, представники Metro запевнили, що рішення Кремля поки не позначилося на роботі магазинів. Компанія продовжує функціонувати в штатному режимі, виконуючи всі зобов'язання перед постачальниками, клієнтами та співробітниками. За дев'ять місяців 2025–2026 фінансового року продажі російського підрозділу Metro зросли на 10,3% порівняно з аналогічним періодом попереднього року, сягнувши 2,14 млрд євро.

Цей випадок не є поодиноким. Раніше, 18 вересня 2026 року, Путін вже передавав під тимчасове управління російські активи французького ритейлера Auchan та швейцарської компанії Nestlé. Також 21 вересня російський лідер передав у тимчасове управління російський завод американського холдингу Aptar. Контроль над цим підприємством отримала компанія «Ейч енд Ен», яку очолює племінник глави Чечні Рамзана Кадирова Якуб Закрієв.

Кремль пояснює ці дії необхідністю гарантувати безпеку співробітників та інфраструктури, стверджуючи, що компанії відносяться до критично важливої інфраструктури. Проте, як свідчить відповідний указ, це є частиною ширшої кампанії, що зачіпає не лише іноземні, а й активи лояльних бізнесменів.

Така політика конфіскації активів іноземних компаній у Росії набуває системного характеру. Раніше під контроль державних структур вже потрапили заводи AB InBev, Anadolu Efes, Ariston, Bosch, а також бізнеси Danone, Carlsberg, Fortum та Uniper.

Речник Путіна Дмітрій Пєсков заявив, що ці країни причетні до частіших атак України на об'єкти економічної інфраструктури РФ. Також 25 серпня Путін підписав указ про тимчасове управління підприємствами, власники яких не захистили їх від ударів безпілотників. Цей процес переділу власності є частиною відповіді Кремля на політику «недружніх країн», як повідомляє Bloomberg.

«Компанія продовжує роботу в штатному режимі, всі операційні процеси залишаються без змін. Усі зобов'язання перед постачальниками, клієнтами та співробітниками виконуються в штатному режимі», — заявили в Metro, коментуючи рішення Кремля.

Подальша доля іноземних компаній, що залишаються на російському ринку, залишається невизначеною на тлі посилення контролю Кремля над іноземними активами. Ці події демонструють тенденцію до централізації економічних ресурсів у руках держави, що може мати довгострокові наслідки для інвестиційного клімату в Росії.