Путін засекретив дані про НПЗ і експорт нафти після атак дронів

28 вересня президент Росії Володимир Путін підписав указ, який кардинально обмежує доступ до інформації про паливно-енергетичний комплекс країни. Цей крок став прямою реакцією на схвалення нового пакету американських санкцій.

Документ, що обмежує значний масив даних, зокрема про роботу НПЗ, продаж пального та експорт енергоресурсів, був негайно опублікований на офіційному російському порталі правової інформації та набув чинності одразу після оприлюднення.

Згідно з указом №686, під обмеження потрапила інформація про обсяги переробки нафти та виробництва продукції російськими НПЗ. Також було закрито доступ до даних про заплановані обсяги продажу автомобільного бензину та дизельного пального на біржових торгах.

Масштабні заборони поширюються і на зовнішню торгівлю. Відтепер не можна буде вільно поширювати назви та обсяги енергетичної продукції, її вартість, інформацію про продавців, покупців, посередників, умови розрахунків та поставок. Обмеження торкнулися також логістики: відомостей про дати, способи транспортування, маршрути, пункти призначення, термінали, склади та їхні географічні координати. Додатково засекретили зведену митну статистику.

Указ прямо забороняє публікації в ЗМІ та інтернеті, за винятком випадків, коли компанія сама вирішує розкрити інформацію про власну діяльність. Протягом 10 днів уряд РФ має визначити конкретні коди продукції, що підпадатиме під нові обмеження.

Цей крок розширює вже існуючі обмеження на доступ до статистики нафтової галузі, роблячи оцінку стану російської нафтопереробки та обсягів експорту за офіційною відкритою статистикою значно складнішою.

Рішення про засекречення з'явилося після серії ударів українських безпілотників по російській нафтовій інфраструктурі. За даними Reuters, протягом перших восьми місяців 2026 року російські НПЗ зазнавали успішних атак у середньому раз на три дні.

Окремі російські підприємства вже відчули наслідки атак, наприклад, Куйбишевський НПЗ у Самарській області зупинив переробку після атаки безпілотників у вересні. За даними Міжнародного енергетичного агентства, обсяг переробки нафти в Росії скоротився приблизно на 30% у червні 2026 року, досягнувши найнижчого показника за понад два десятиліття.

В The Moscow Times повідомляли, що паливна криза в Росії, спричинена атаками дронів на нафтопереробні заводи, поширилася на 20 регіонів та деякі окуповані території України.

Колишній снайпер морської піхоти США та доброволець Міжнародного легіону Метью Семпсон зазначив, що Кремль уникає домовленостей про припинення ударів по енергетиці, оскільки це фактично означало б визнання слабкості російської протиповітряної оборони.

Семпсон також звернув увагу на заяви Дональда Трампа, який закликав припинити атаки на російські НПЗ через ризик зростання цін на нафту, що, за його словами, лише підкреслює проблему із захистом російської енергетичної інфраструктури.

Таким чином, Росія намагається приховати реальний стан своєї нафтової галузі на тлі зовнішніх викликів та внутрішніх проблем, що ускладнює незалежну оцінку її економічної стабільності.