Скандал між Києвом і Сеулом: чому викликали посла України?

Драматичні події розпочалися в Міністерстві закордонних справ Південної Кореї. Саме туди викликали виконувача обов'язків посла України в Південній Кореї Андрія Вєшкіна. Причиною стало публічне розкриття інформації про передання двох північнокорейських військовополонених.

Перший заступник міністра закордонних справ Південної Кореї Пак Юн Чжу, зустрічаючи Андрія Вєшкіна, передав йому "жорстку позицію" Сеула. Він підкреслив, що публічне оголошення про передачу полонених, які потрапили в полон у Курській області Росії в 2025 році, є безвідповідальним кроком.

Кульмінація напруги настала, коли президент України Володимир Зеленський під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН розповів про передачу військових КНДР Південній Кореї. Це стало несподіванкою для Сеула, який стверджував, що процес мав залишатися таємним задля безпеки самих полонених та їхніх родин, посилаючись на міжнародне право та гуманітарні принципи. Південна Корея підтвердила, що прийняла двох військових КНДР, однак подробиці операції вирішила не розголошувати.

Президент Південної Кореї Лі Дже Мьон звинуватив Україну в порушенні угоди про нерозголошення, заявивши, що повернення північнокорейських військових "є надзвичайно делікатним питанням, яке має значний вплив на дипломатію та національну безпеку". Радник президента Південної Кореї з питань зв'язків із громадськістю Сон Гі Хон зазначив, що український уряд сам наполягав на конфіденційності, побоюючись внутрішньої критики через відмову від можливості обміняти цих людей на українських бійців. Однак українська сторона відкидає існування будь-яких домовленостей про тишу.

У дипломатичному відомстві Південної Кореї висловили глибоке занепокоєння з приводу заперечення Україною існування угоди про конфіденційність, зазначивши, що такі дії серйозно підривають взаємну довіру та негативно впливають на дружні відносини між двома країнами. Пак Юн Чжу закликав Київ надати офіційні роз'яснення та вибачитися.

У відповідь на це, радник президента України з комунікацій Дмитро Литвин спростував заяви Сеула, підкресливши, що приховувати долю полонених було б неправильно, оскільки Росія не виявляла інтересу до цих військових, а Республіка Корея вважає їх своїми громадянами. Андрій Вєшкін, зі свого боку, заявив, що передасть Києву позицію Сеула. Ця ситуація підкреслила складнощі комунікації та взаємодії між країнами навіть у питаннях, що стосуються гуманітарної допомоги.

Південна Корея наполягає на тому, що Україна просила про секретність щодо передання полонених, бо побоювалася критики через відмову обміняти північнокорейських солдатів на українських. Сеул погодився на це з огляду на безпеку самих полонених та їхніх родин, а також дипломатичні та безпекові міркування. Про це, зокрема, пише Yonhap із посиланням на заяву МЗС Південної Кореї.

За даними Reuters, Південнокорейська сторона також висловила обурення запереченнями з боку Офісу Президента України щодо існування угод про конфіденційність. Перший заступник міністра закордонних справ Кім Юн Чжу підкреслив, що такі заяви суттєво шкодять двосторонній довірі та загрожують дружнім відносинам між державами.

За словами представника адміністрації президента Сона Гі Хона, "Таке заперечення серйозно підриває взаємну довіру".

Цей дипломатичний інцидент, що викликав невдоволення Сеула через розголошення інформації про північнокорейських полонених, підкреслює складність міжнародних відносин та важливість прозорості у комунікації. Він ставить під сумнів майбутню співпрацю та взаєморозуміння між країнами, вимагаючи ретельного перегляду існуючих протоколів і домовленостей.