Трамп готовий послабити санкції проти Ірану: чи можливий дипломатичний прорив?

Напруга між США та Іраном тривала місяцями, загрожуючи перерости у відкритий конфлікт. Вашингтон продовжував посилювати тиск, зміцнюючи свої позиції та не допустити, щоб Іран коли-небудь отримав ядерну зброю. Тим часом, Ормузька протока залишалася гарячою точкою, де щодня зростала інтенсивність судноплавства, а морська блокада та санкції виснажували іранську економіку.

В умовах зростаючого тиску, іранський міністр закордонних справ Аббас Арагчі став ключовою фігурою в переговорах. Його завдання полягало в тому, щоб знайти компроміс, який би дозволив Тегерану вийти зі складної ситуації, не відступаючи від своїх національних інтересів. Адміністрація Трампа, зі свого боку, скептично ставилася до обіцянок Ірану, звинувачуючи його в порушенні попереднього меморандуму про взаєморозуміння через обстріл комерційних суден в Ормузькій протоці в липні.

Цього тижня у Нью-Йорку посередники з Катару та Пакистану знову розпочали серію непрямих переговорів, намагаючись просунути мирний процес. Вони зустрілися з Аббасом Арагчі, щоб обговорити пропозицію Катару, над якою сторони працювали кілька днів. Ця зустріч стала каталізатором для подальших подій.

Очікується, що катарські посередники також проведуть зустрічі з представниками адміністрації Трампа. Мета – досягти прориву, який дозволить послабити напругу. Американський посадовець, обізнаний з перебігом непрямих переговорів, назвав їх «позитивними та конструктивними». За його словами, Іран дав зрозуміти, що готовий до гнучкості в ядерних питаннях.

Проте, незважаючи на позитивні зрушення, розбіжності все ще залишаються. Сторони не дійшли згоди щодо термінів виконання зобов’язань та того, хто першим має зробити конкретні кроки. США наполягають на вирішенні ядерних питань як передумові для будь-якої угоди, тоді як Іран хоче, щоб переговори зосередилися на Ормузькій протоці та морській блокаді.

Ситуація вимагає від Ірану серйозних намірів, а не просто спроб вийти зі складної ситуації. Вашингтон готовий розглядати економічні послаблення та доступ до заморожених коштів лише в контексті конкретних кроків щодо ядерної програми. Це створює підґрунтя для потенційного дипломатичного прориву, але потребує від обох сторін готовності до реальних поступок.

На тлі цих подій, американська сторона відхилила останню пропозицію Ірану, що стосувалася відкриття Ормузької протоки та відновлення переговорів щодо ядерної програми в обмін на зняття морської блокади, скасування санкцій на продаж нафти та відновлення режиму припинення вогню. Адміністрація Трампа зберігає стратегічну мету не допустити, щоб Іран коли-небудь отримав ядерну зброю, і це залишається основним каменем спотикання у переговорах.

Іранська сторона запропонувала відкрити Ормузьку протоку та відновити переговори щодо ядерної програми через тиждень, якщо США знімуть морську блокаду, скасують санкції на продаж нафти та відновлять режим припинення вогню в усьому регіоні. Водночас Дональд Трамп раніше висловив упевненість, що його країна виграє конфлікт з Іраном «дуже скоро».

«Сторони досі не дійшли згоди щодо термінів виконання зобов’язань та того, хто першим має вжити певних кроків», — заявив американський посадовець, обізнаний з ходом непрямих переговорів. Він також додав, що Іран «дав зрозуміти, що готовий до гнучкості в ядерних питаннях».

«Цього разу США потрібні гарантії того, що Іран налаштований серйозно, а не лише намагається вийти зі складної ситуації, в якій він опинився», — зауважив посадовець, коментуючи скептицизм Білого дому щодо обіцянок Тегерана.

Видання повідомило, що адміністрація Трампа, попри розбіжності, все ж залишає двері для дипломатичного прориву, відзначаючи, що президент Трамп «залишається терплячим і повністю відданим своїй меті».

Попри складну ситуацію та глибокі розбіжності, нинішні переговори надають унікальний шанс для деескалації конфлікту між США та Іраном. Дипломатичний прорив, що може розпочатися з послаблення санкцій, здатен відкрити шлях до стабільності в регіоні, але вимагає від обох сторін рішучості та готовності до взаємних поступок для досягнення тривалого миру.