Чехія: відмова від допомоги Україні, але готовність до війни за Балтію

Останніми роками Чехія під керівництвом прем'єр-міністра Андрея Бабіша стикалася з критикою через свою зовнішньополітичну позицію. Під час президентської кампанії 2023 року Бабіш викликав невдоволення заявою про те, що він не відправив би чеських військових воювати за союзників. Також його уряд, до складу якого входить проросійська антиімміграційна партія, припинив участь країни у фінансуванні військової допомоги Україні та відмовився долучатися до механізмів ЄС і НАТО з підтримки Києва.

Проте тепер риторика чеського прем'єра змінилася. У відповідь на зростаючі загрози та попередження розвідувальних служб західноєвропейських країн щодо можливого посилення російських гібридних атак, а також потенційного військового нападу, Прага переглядає свої безпекові пріоритети. Бабіш наголосив, що Чехія готується до можливих дій Росії проти НАТО, і активно обговорює ці виклики, зокрема з президентом Петром Павелом.

Ключовим моментом стало підтвердження готовності Чехії виконати свої зобов'язання в межах НАТО. Бабіш заявив, що якщо Росія нападе на одну з країн Балтії, Чехія, відповідно до статті 5 Північноатлантичного договору, готова відправити дві механізовані бригади на захист. Ця стаття передбачає, що збройний напад на одного союзника розглядається як напад на всіх, зобов'язуючи інші країни-члени надати допомогу атакованій державі.

Раніше прем'єр-міністр Бабіш також повідомляв, не вдаючись у подробиці, що Росія веде гібридну війну проти Чехії, і чеські спецслужби приділяють цій загрозі максимальну увагу. Це свідчить про глибоке розуміння Прагою нинішньої геополітичної ситуації та готовність до протистояння новим викликам, що надходять від Росії. Попередження західних урядів та розвідувальних служб про збільшення ймовірності диверсій та гібридних атак лише посилюють цю позицію.

Таким чином, Чехія, попри попередні внутрішньополітичні та міжнародні розбіжності, демонструє чітку позицію щодо своєї приналежності до НАТО та готовності захищати союзників. Ця трансформація є важливим сигналом для міжнародної спільноти та свідчить про зміцнення колективної безпеки в регіоні.

Уряди та розвідувальні служби західноєвропейських країн попереджають про зростання ймовірності того, що Росія посилюватиме гібридні атаки, включаючи диверсії, або навіть може вдатися до обмеженого військового нападу. Москва, зі свого боку, неодноразово заперечувала будь-які плани щодо протистояння з НАТО та відкидала причетність до гібридної війни та диверсій, що почастішали в європейських країнах Альянсу.

Європейський Союз готує стратегію безпеки, яка визначить Росію як головну загрозу безпеці ЄС. Данська розвідка також попередила, що Росія посилить гібридні атаки протягом найближчих місяців. На тлі цих подій президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн разом з високою представницею ЄС із закордонних справ та політики безпеки Каєю Каллас планує представити нову стратегію безпеки.

«Те, що ми про це не говоримо і журналісти не отримують матеріалу для своїх статей, не означає, що ми цим не займаємося», — сказав прем'єр-міністр Чехії Андрей Бабіш у відеоінтерв'ю.

«Звичайно, ми готуємося. Якщо, не дай Боже, Росія нападе на одну з країн Балтії, то відповідно до статті 5 ми повинні будемо відправити дві наші механізовані бригади», — заявив він.

Ця зміна у підході Чехії демонструє еволюцію стратегічного мислення в Європі, де посилюються заклики до консолідації та рішучих дій у відповідь на зростаючі загрози. Подальші дії Праги у сфері безпеки стануть ключовим індикатором її ролі у колективній обороні НАТО та майбутньому європейської безпеки.