Єврокомісія: радикальна реформа розширення ЄС змінить долю України

Наступного тижня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн представить детальний план змін, що передбачають використання «місткових застережень». Ці положення дозволять замінити принцип одностайного голосування на голосування кваліфікованою більшістю на численних проміжних етапах переговорів про членство. Таке рішення потребуватиме підтримки 15 країн, що представляють щонайменше 65% населення Євросоюзу.

Метою цих нововведень є прискорення процесу вступу для таких країн, як Україна, Чорногорія, Північна Македонія та Албанія, які наразі стикаються з опором з боку окремих держав-членів. Хоча початок і завершення переговорів про вступ, а також запуск самої реформи все ще потребуватимуть згоди всіх 27 членів, проміжні етапи стануть значно гнучкішими.

Проте, реформа також передбачає потенційно суперечливі зміни у складі Єврокомісії. Після розширення лише дві третини держав матимуть своїх єврокомісарів, що може спричинити невдоволення малих країн, які побоюються втратити свій вплив у Брюсселі. Наприклад, Ірландії доведеться відмовитися від гарантії, отриманої у 2008 році, що кожна країна-член має свого представника в Комісії.

Для нових членів також передбачено випробувальний термін тривалістю щонайменше 10 років під посиленим наглядом Брюсселя. У разі відступу від демократичних стандартів, ці країни можуть бути позбавлені права голосу в Раді ЄС або оштрафовані. Також нові країни мають взяти на себе зобов'язання не блокувати спільні рішення та приєднатися до Європейської прокуратури ще до офіційного вступу.

Щоб подолати опір країн, які не бажають втрачати право вето, чернетка документа передбачає «аварійне гальмо». Цей механізм дозволить уряду задіяти його у випадку загрози життєво важливим національним інтересам. Окрім процедури вступу, кваліфіковану більшість пропонують застосовувати у сферах санкцій, оборони, прав людини та податкової політики.

Ці зміни є найбільшими за десятиліття в рамках внутрішнього устрою ЄС і мають підготувати Союз до розширення до понад 30 членів. Єврокомісія вважає, що Україна та Молдова готові відкрити всі переговорні кластери, однак темп подальшого просування залежить від головування в Раді ЄС та держав-членів.

Раніше Німеччина, Франція та ще три країни вже пропонували тимчасово обмежувати право голосу нових членів. Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос також анонсувала механізми контролю за новими країнами, які після вступу відмовлятимуться від реформ або блокуватимуть рішення Євросоюзу. Детальніше про реформу можна дізнатися в публікації Rapporteur, яка посилається на внутрішні чернетки документа.

Ці радикальні зміни демонструють прагнення Євросоюзу адаптуватися до нових геополітичних реалій та забезпечити ефективність прийняття рішень у розширеному складі. Хоча реформа обіцяє прискорити інтеграцію України, вона також викличе дискусії щодо балансу інтересів між великими та малими державами всередині ЄС.