Яке церковне свято в Україні 7 жовтня

7 жовтня (20 жовтня), в православному календарі день пам’яті мучеників Сергія і Вакха. Сергій і Вакх жили наприкінці III — на початку IV століття, за часів Римської імперії. Їхнє мучеництво традиційно пов’язують із періодом правління імператора Максиміана.

Згідно з давнім житієм святих, Сергій і Вакх служили при імператорському дворі та мали значний авторитет. Сергія називають командиром військового підрозділу, а Вакха — його близьким товаришем і співслужителем. Імператор прихильно ставився до них, не знаючи, що обидва сповідували християнство.

Для перших християн така віра могла бути небезпечною. Римська державна і релігійна традиція вимагала участі в обрядах на честь язичницьких богів та імператора, тоді як християни вважали поклоніння іншим богам несумісним зі своєю вірою.

За переказом, недоброзичливці повідомили імператорові, що Сергій і Вакх є християнами. Максиміан спочатку не хотів цьому вірити. Щоб перевірити звинувачення, він наказав їм узяти участь у язичницькому жертвоприношенні.

Однак Сергій і Вакх відмовилися поклонятися язичницьким богам і відкрито визнали себе християнами.

Їхня відмова була сприйнята не лише як релігійна непокора, а й як порушення обов’язків людей, які перебували на імператорській службі. За житійною традицією, святих позбавили військових відзнак і одягу, публічно принизили, а потім відправили до правителя Антіоха, який мав змусити їх зректися віри.

Особливо болісним це випробування було тому, що Антіох, як розповідає житіє, раніше отримав своє високе становище завдяки Сергію. Тепер же саме він мав судити свого колишнього благодійника та його товариша.

Першим мученицьку смерть прийняв Вакх.

Його жорстоко били за те, що він відмовлявся принести жертву язичницьким богам. Згідно з житієм, катування були настільки тяжкими, що Вакх помер від отриманих ран.

Сергій залишився один. Втрата найближчого товариша мала стати для нього ще одним випробуванням. Проте переказ розповідає, що Вакх явився Сергієві після смерті й укріпив його, закликаючи не відступати від віри.

Цей епізод став одним із найзворушливіших у житії двох мучеників. Їхня дружба не закінчується смертю одного з них: у християнському осмисленні вона продовжується у вірі та надії на вічне життя.

Після смерті Вакха Сергія продовжували примушувати зректися християнства. За переказом, йому взули взуття, в яке були забиті гострі цвяхи, і змусили йти до міста Реса, що знаходилося на території сучасної Сирії.

Незважаючи на страждання, Сергій не погодився принести жертву язичницьким богам.

Зрештою його засудили до смерті через усічення голови. Так Сергій, як перед ним Вакх, прийняв мученицьку смерть, залишившись вірним Христові.

Церковне свято в Україні 7 жовтня за старим календарем

За старим календарем 7 жовтня в Україні вшановували пам’ять первомучениці Теклі. За відданість християнській вірі Текля зазнала переслідувань і тяжких випробувань, однак залишилася неушкодженою та продовжила проповідувати Євангеліє. За ревність у служінні Церква називає її рівноапостольною, а за готовність прийняти страждання за Христа — первомученицею серед жінок.

Прикмети 7 жовтня

• Багато жолудів на дубі — чекали на м’яку зиму та врожайний рік.

• Грім 7 жовтня вважали передвісником теплої й малосніжної зими.

• Ранній іній — ознака наближення холодів і швидкого встановлення зимової погоди.

Що не можна робити 7 жовтня

На Сергія Зимового намагалися не нарікати на свою долю, не скаржитися на труднощі й не говорити зайвого про власні негаразди. За старими уявленнями, разом із такими словами людина могла ненароком позбутися благополуччя та здоров’я.

Що можна робити 7 жовтня

У давнину цей день вважали своєрідною межею між осіннім теплом і наближенням холодної пори. Господарі вже починали регулярно розпалювати печі, а в народі казали, що Сергій приводить із собою зиму. Дні помітно коротшали, ночі ставали тривалішими, а ранкове повітря дедалі частіше нагадувало про близькі морози.