Не зважаючи на погрози Лаврова: Естонія закликає ЄС використати активи РФ для України

Понеділок, 28 вересня, став днем, коли на полях засідання Ради ЄС на рівні міністрів оборони, що відбувалося в Брюсселі, Мартін Херем висловив позицію Естонії щодо заморожених російських активів. Це сталося після того, як Лавров публічно погрожував європейським державам «покаранням» за будь-яке рішення використати ці кошти для допомоги Україні.

Для міністра Херема та його країни підтримка України залишається найголовнішим завданням. Він підкреслив, що Естонія готова надавати допомогу Києву на рівні Європейського Союзу, на двосторонній основі, а також за рахунок використання заморожених активів Російської Федерації. Ця позиція демонструє непохитну віру Естонії у важливість міжнародної солідарності.

Згодом з'ясувалося, що російські медіа 15 вересня вже передавали слова Лаврова про те, що Росія «доб’ється повернення своїх конфіскованих золотовалютних резервів». Ці погрози, спрямовані на європейські країни, лише зміцнили переконання Естонії в необхідності діяти рішуче, ігноруючи тиск та можливі диверсійні акти російських спецслужб, про які згадував міністр Херем.

Наразі Євросоюз вже використовує надходження, отримані від заморожених російських активів. Ці надзвичайні доходи від їх зберігання спрямовуються на підтримку України, зокрема через механізм, пов'язаний з погашенням кредитів G7. Однак, питання безпосереднього використання самих активів, яких заблоковано близько 210 мільярдів євро, досі залишається предметом дискусій серед країн-членів.

Значна частина цих активів зберігається в Бельгії, влада якої висловлювала побоювання щодо юридичних та фінансових ризиків у разі можливих претензій з боку Москви. Це стало однією з причин, чому Єврокомісія знову шукає механізм, який дозволив би використати ці кошти для підтримки України та отримати згоду всіх урядів ЄС.

Естонія продовжує демонструвати свою тверду позицію, заявляючи про намір підтримувати Україну в обсязі 0,25% свого ВВП. Цей фінансовий внесок є частиною ширшої стратегії, спрямованої на протидію агресії та підтримку суверенітету України.

Дискусія щодо використання заморожених російських активів триває вже тривалий час, і вона має складний юридичний та політичний характер. Рішення Єврокомісії знайти новий механізм для залучення цих коштів підкреслює актуальність цієї проблеми та прагнення знайти компроміс, який би влаштував усі країни-члени ЄС.

Міністр оборони Естонії Мартін Херем заявив, що «з естонської точки зору, на даний момент найголовніше – підтримувати Україну на рівні ЄС, на двосторонній основі та за рахунок використання заморожених активів» і наголосив, що це необхідно робити «попри те, що міністр закордонних справ Росії погрожував нам покаранням за це, а російські спеціальні служби здійснюють диверсійні акти», як передає кореспондентка «Європейської правди» з Брюсселя.

Попри всі погрози та юридичні перепони, ініціатива Естонії додає нового імпульсу пошуку рішень. Європа стоїть перед вибором: піддатися тиску чи продемонструвати єдність та рішучість у захисті своїх цінностей, використовуючи всі доступні інструменти для підтримки України.