США готують таємні переговори: чи зупинить Трамп удари по енергетиці?

Наприкінці минулого місяця американські посланці Стів Віткофф і Джаред Кушнер прибули до Києва, де провели кількагодинну зустріч із президентом Володимиром Зеленським. Метою обговорень було поетапне скорочення масштабів війни та пошук можливих шляхів до перемир'я. Цей візит став частиною ширшої дипломатичної ініціативи, спрямованої на зменшення інтенсивності бойових дій.

Представники Трампа, керовані вірою в «магію бізнесу», висловили думку, що ділові угоди можуть відвернути Росію від мілітаризму після війни. Вони прагнуть знайти способи вести бізнес із Росією, але розуміють, що для цього необхідно досягти хоча б часткового припинення вогню в Україні. Ця ідея лежить в основі їхніх нинішніх дипломатичних зусиль.

Вже у жовтні Віткофф і Кушнер мають намір організувати тристоронню зустріч представників США, України та Росії. Найімовірнішим місцем проведення переговорів обрано Абу-Дабі, столицю Об'єднаних Арабських Еміратів. Головною темою обговорення стане обмежене припинення вогню.

Потенційна домовленість передбачає взаємну відмову України та Росії від ударів по енергетичній інфраструктурі, включаючи електростанції, нафтопереробні заводи та інші подібні об'єкти. Паралельно, за посередництва уряду Єгипту, опрацьовується окрема домовленість щодо Чорного моря. Вона передбачатиме припинення атак на вантажні судна, що перевозять зерно на ринки Близького Сходу та Африки.

Кінцевою метою американської сторони є організація спільної зустрічі за участю Дональда Трампа, Володимира Зеленського та Володимира Путіна. Президент Зеленський висловив готовність до такого формату переговорів, але Володимир Путін поки не прийняв запрошення на саміт G20 у Маямі, де Трамп також може спробувати організувати зустріч із Зеленським. За словами одного з українських переговірників, складається враження, що всі просто «танцюють навколо Путіна», пропонуючи йому різні варіанти, але він залишається непохитним.

Однак українські посадовці скептично оцінюють перспективи ширших мирних переговорів найближчим часом. Вони не очікують серйозних переговорів з російським диктатором Володимиром Путіним щонайменше до весни, посилаючись на те, що Росія накопичувала ракети для використання цієї зими. На тлі посилення російських ракетних та дронових ударів, частина українських переговорників сумнівається в результативності дипломатичних ініціатив американської сторони.

Ці дипломатичні зусилля є частиною ширшої стратегії США з переходу до поетапного скорочення бойових дій. Вашингтон прагне спочатку досягти обмежених домовленостей щодо окремих типів ударів, які згодом могли б стати основою для ширшого припинення вогню. Українська влада, з іншого боку, виступає проти послаблення санкцій до завершення війни, побоюючись, що відновлення західної торгівлі з Росією може надати Москві додаткові ресурси для продовження конфлікту.

Адміністрація Трампа також розглядає інший канал домовленостей із Москвою. Спецпредставник Джон Коул запропонував схему, за якою Росія звільнятиме політичних в'язнів, а США у відповідь послаблюватимуть санкції проти російської економіки. Такий підхід може створити можливості для американсько-російських угод щодо нафти, дизельного пального та інших товарів ще до завершення війни. Коул раніше успішно застосовував подібний механізм у відносинах із Білоруссю, домігшись звільнення близько 500 політв'язнів в обмін на послаблення санкцій.

Один із представників української переговорної команди, коментуючи ситуацію, заявив виданню The Atlantic: «Він накопичував ракети не просто так, і він має намір використати їх цієї зими».

На тлі цих складних дипломатичних маневрів, доля припинення вогню та майбутнє миру залишаються невизначеними. Зусилля американських посланців стикаються з глибоким скептицизмом та реаліями продовжуваної війни, що робить шлях до будь-якої домовленості складним і непередбачуваним.