Тінь Путіна над Балтією: РФ може готувати кримський сценарій

Президент Росії Володимир Путін знову використовує риторику про «захист» російськомовного населення, націлившись на країни Балтії. Дипломати, експерти та військові попереджають про ризики повторення кримського сценарію у латвійському місті Даугавпілс.

Про це йдеться у статті Wiadomosci.

Заяви Путіна про «порушення прав» російськомовних у країнах Балтії

Путін заявляє, що Москва нібито не планує нападати на Європу. Водночас російський президент знову апелює до теми «порушення прав» російськомовного населення — цього разу в країнах Балтії.

На думку колишнього посла Польщі в Латвії та Вірменії Єжи Марека Новаковського, подібна риторика може бути способом створення напруженості навколо конкретного приводу.

«Це нагнітання напруженості під конкретний привід. Даугавпілс сьогодні має майже таку саму національну структуру, як Крим перед анексією», — розповів Новаковський Wirtualna Polska.

Останнім часом Путін знову звернувся до наративу про нібито переслідування російськомовних. Цього разу він пов’язав цю тему з державами Балтії. Використання аргументу про «захист» російськомовного населення вже не вперше з’являється у заявах Кремля. Аналогічну риторику Москва використовувала, зокрема, напередодні та під час повномасштабного вторгнення до України 2022 року, називаючи її одним із приводів для початку війни.

Саботаж у Латвії напередодні виборів

Водночас нинішня ситуація має власний політичний контекст. Особлива увага прикута до Латвії, де 3 жовтня заплановані дострокові парламентські вибори. Напередодні голосування у країні зафіксували, зокрема, акти саботажу системи прикордонного моніторингу на ділянках кордону з Білоруссю та Росією.

За даними Латвійської прикордонної служби, інциденти сталися на територіях, де нині розгортають нову технологічну інфраструктуру. Невідомі пошкоджували кабелі та обладнання, необхідне для роботи систем спостереження.

Як повідомляє Wirtualna Polska, наразі системами моніторингу охоплено 52% латвійського кордону.

Керівник Державної прикордонної служби Латвії генерал Гунтіс Пуятс заявив, що пошкодження систем прикордонного моніторингу не можна розглядати як випадкові інциденти.

«Це не випадковий вандалізм», — сказав Пуятс.

За його словами, метою цих дій є порушення контролю за кордоном та затримка впровадження нових технологій.

Тим часом Латвія продовжує посилювати прикордонну інфраструктуру. Частина нових об’єктів створюється в межах Балтійської лінії оборони. Водночас наразі виконано лише близько 5% запланованих робіт.

Конфлікт РФ з НАТО через сценарій «захисту співвітчизників»

Новаковський вважає, що останні заяви Путіна не варто пов’язувати лише з майбутніми виборами в Латвії.

«Я боюся, що ситуація гірша. Це не кампанія, це елемент погроз і нагнітання напруженості. Найімовірнішим сценарієм розпалювання відкритого конфлікту Росія — НАТО є саме нібито „захист бідних, скривджених співвітчизників“, — сказав експосол Польщі.

За офіційною статистикою, росіяни становлять близько 30% населення Латвії. Водночас Новаковський звертає увагу на те, що в окремих регіонах частка російськомовних мешканців та їхній вплив можуть бути істотно більшими.

«Ми маємо справу з прискоренням, посиленням напруженості у відносинах із меншинами», — додав він.

Своєю чергою аналітик Центру східних досліджень (OSW), який спеціалізується на країнах Балтії у відділі Німеччини та Північної Європи, Бартоломей Хмелевський зазначає, що подібна риторика Кремля щодо Латвії та інших держав Балтії звучала й раніше. За його словами, Путін використовував такі аргументи ще 2002 року.

«Слова Путіна про захист прав російськомовних мешканців Латвії та Естонії можна трактувати як спробу залякати Західну Європу. Тут контекст останніх повідомлень ЗМІ про погіршення безпекової ситуації, ймовірно, свідчить про те, що це форма анонсу ескалації так званої гібридної війни», — вважає експерт.

Водночас Хмелевський застерігає від сприйняття таких заяв як чогось принципово нового. Він наголошує, що Москва протягом десятиліть робила подібні, а подекуди й гостріші заяви щодо країн Балтії.

«Втім, такі та подібні заяви — іноді навіть гостріші — щодо країн Балтії звучать уже десятиліттями. Складається враження, що що далі від естонсько-російського чи латвійсько-російського кордону, то серйозніше до них ставляться», — водночас застеріг Хмелевський.

Даугавпілс може повторити долю Криму?

Найбільше занепокоєння експертів у Латвії пов’язане зі східними районами країни, де проживає значна кількість російськомовних мешканців. Одним із можливих напрямків для потенційної російської провокації називають Даугавпілс — друге за величиною місто Латвії.

Колишній командувач сухопутних військ США в Європі генерал Бен Годжес припускає, що у разі потенційного нападу Росії на країну НАТО йшлося б не про масштабний наступ углиб Європи, а про локальну операцію, яка могла б поставити Альянс перед складним вибором.

«Якщо Росія мала б напасти на країну НАТО, це не був би марш на Франкфурт. Це був би локальний удар, щоб створити плацдарм і кинути виклик: „Чи справді ви хочете ядерної війни за цей шматок землі?“. Їхня мета — розколоти НАТО. Таким місцем є саме Даугавпілс, який вони мусили б контролювати, щоб діяти в країнах Балтії. Ви бачили ці мости, цю місцевість — це стратегічна точка», — нещодавно розповів Годжес.

На ризики, пов’язані саме з Даугавпілсом, звернув увагу і Новаковський. Дипломат порівняв демографічну ситуацію в місті з Кримом напередодні російської анексії 2014 року.

«Даугавпілс має точно таку структуру населення, яку мав Крим до 2014 року. Різниця лише в назвах: замість українців там латвійці, а замість кримських татар — поляки», — наголосив дипломат.

За його словами, значну частину населення Даугавпілса становлять російськомовні мешканці.

Заяви Путіна про нібито проблеми російськомовного населення також розглядають у ширшому контексті дій Москви. ЗМІ країн Балтії останніми місяцями повідомляли про наміри Росії звертатися до суду через нібито «дискримінацію» російськомовних мешканців цих держав.

Новаковський закликає уважно стежити за подальшим розвитком ситуації.

«За цим потрібно дуже уважно стежити. Тепер усе залежить від політичної волі росіян», — наголосив польський дипломат.