Удар по науці: НАН закликала світ відмовитися від співпраці з РФ

28 вересня у самому центрі Києва, на вулиці Володимирській, 54, пролунав потужний вибух. Російський реактивний дрон влучив у будівлю Президії Національної академії наук України. Цей цілеспрямований удар миттєво перетворив звичайний день на боротьбу за виживання, залишивши глибокий шрам на історичній будівлі та в серцях українських науковців.

Внаслідок атаки дві людини загинули, а верхні поверхи будівлі охопив вогонь. Полум’я відрізало шляхи евакуації, змусивши людей шукати порятунку через вікна з великої висоти. Ці події, що розгорталися на очах у свідків, стали жахливим нагадуванням про терор, який Росія чинить проти мирного населення та інфраструктури України.

Будівля на Володимирській, 54, яка є академічною з 1919 року, має глибоке символічне значення. Українську академію наук було засновано у 1918 році за гетьмана Павла Скоропадського, у період формування української державності. Цей напад став не лише руйнуванням архітектурної пам'ятки та наукової інфраструктури, а й прямим ударом по інтелектуальному потенціалу країни.

Після атаки Національна академія наук України у своїй заяві наголосила, що удар по її будівлі є частиною ширшого терору проти українських освітніх і наукових установ, включаючи університети, бібліотеки, музеї та лікарні. У відповідь на агресію, міжнародна спільнота, включно з європейськими лідерами та науковими інституціями, рішуче засудила дії Росії.

НАН України офіційно звернулася до світової наукової спільноти з рішучим закликом не відновлювати та не легітимізувати інституційну співпрацю з російськими державними науковими та освітніми структурами, доки триває війна. В Академії підкреслили, що принцип «наука поза політикою» не може існувати, коли наукові установи атакують зброєю. Водночас у НАН заявили, що, попри втрати, українські вчені продовжать свою роботу для оборони, відновлення та розвитку України.

Ще у 2022 році Національна академія наук України припинила співробітництво з російськими науковими організаціями. Того ж року Європейська федерація академій наук ALLEA призупинила членство Російської академії наук, яка досі не входить до цієї спільноти, що об'єднує близько 60 академій із приблизно 40 європейських країн. Українська академія, яка вистояла протягом століття разом із українською державністю, впевнена, що вистоїть і цього разу.

Російські атаки цілеспрямовано спрямовані не тільки на військові об'єкти, а й на цивільну інфраструктуру, включаючи освітні та культурні установи. Це свідчить про спробу підірвати інтелектуальний потенціал України та її культурне надбання.

Національна академія наук України закликала міжнародні наукові фонди, університети, дослідницькі центри та видавців до повної блокади російських державних наукових структур. Вони підкреслили, що «не може бути "звичайної наукової співпраці" з державою, яка вбиває людей і руйнує наукові установи іншої країни».

У заяві НАН України йдеться, що російський удар «забрав життя двох людей. Будівля Президії зазнала значних руйнувань, вогонь охопив верхні поверхи, а люди опинилися відрізаними полум’ям і були змушені рятуватися через вікна».

«Удар по Академії — це удар по науці», — наголосили в НАН, зазначивши, що атака стала частиною ширшого російського терору проти цивільного населення та українських освітніх і наукових установ. Про це повідомляє пресслубу Національної академії наук України.

Українські науковці, попри руйнування та втрати, продовжуватимуть свої дослідження та розроблятимуть нові знання і технології для оборони, відновлення та європейського майбутнього України. Ця трагедія ще раз підкреслює важливість солідарності міжнародної спільноти у відстоюванні цінностей свободи та науки.