Українські перехоплювачі: як новітня зброя бореться з російськими дронами

Наприкінці серпня 2023 року Київ опинився під посиленими атаками російських реактивних безпілотників. Це стало новим викликом, що вимагав негайних та інноваційних рішень. За цей період столиця пережила 235 повітряних тривог, сумарна тривалість яких перевищила 261 годину, або понад 10 діб безперервної загрози.

Секретар РНБО Ігоря Клименка повідомив, що на засіданні Ставки Верховного Головнокомандувача детально обговорили питання розробки, випробувань, виробництва та постачання вітчизняних засобів для протидії швидкісним повітряним цілям. Це рішення стало відправною точкою для інтенсивної роботи державних інституцій, військових та виробників.

Після інтенсивних розробок та випробувань, нові українські перехоплювачі реактивних безпілотників почали надходити у війська. Частина бойових груп вже використовує їх на практиці, демонструючи успіхи у протидії ворожим атакам. Паралельно з цим, разом із виробниками триває робота над підвищенням їхньої ефективності та підготовкою до масового виробництва.

Нарощування можливостей засобів перехоплення та їх адаптація до змін у тактиці й технологіях російських військ є ключовим завданням. Україна не лише шукає власні технологічні рішення, але й активно співпрацює з міжнародними партнерами для отримання нових пакетів протиповітряної оборони та посилення санкційного тиску, аби обмежити спроможність Росії виготовляти нові засоби терору.

Заступник голови Офісу президента, бригадний генерал Павло Паліса пояснив, що проблема для української ППО полягає в тому, що Росія адаптує засоби нападу швидше, ніж Україна розгортає нові системи захисту. Однак він наголосив, що Україна не покладається виключно на безпілотні перехоплювачі, а задіяні й інші компоненти протиповітряної оборони, включаючи високоефективні переносні зенітно-ракетні комплекси та авіацію.

Наразі зусилля спрямовані на оперативне вирішення проблемних питань, нарощування потенціалу та постійне вдосконалення перехоплювачів відповідно до нових тактик і технологій противника. Це єдиний шлях до забезпечення ефективного захисту українського неба від постійних загроз.

Проблема боротьби з реактивними дронами набуває особливої гостроти. Бригадний генерал Павло Паліса зауважив, що хоча засоби нападу завжди випереджають засоби захисту, Україна повинна адаптуватися. Він також зазначив, що українські дрони-перехоплювачі, які теоретично могли б перехоплювати реактивні дрони, поки що не демонструють очікуваної ефективності. Проте, активно використовуються переносні зенітно-ракетні комплекси та авіація.

Ігор Клименко, який є генералом поліції 1-го рангу, доктором психологічних наук, обіймав посади міністра внутрішніх справ України та голови Національної поліції України, з 3 серпня 2026 року є секретарем Ради національної безпеки та оборони України, згідно з Вікіпедія. Його участь у координації роботи державних інституцій, військових та виробників є ключовою для розвитку цього напрямку.

"Нові українські перехоплювачі вже проходять активні випробування, а частина бойових груп використовує їх на практиці. Разом із виробниками працюємо над підвищенням їхньої ефективності та переходом до масового виробництва", — зазначив Ігор Клименко.

"Важливо оперативно вирішувати проблемні питання, нарощувати спроможності та постійно вдосконалювати перехоплювачі відповідно до нових тактик і технологій ворога", — підкреслив секретар РНБО.

Україна продовжує боротися за своє небо, інвестуючи в інноваційні технології та зміцнюючи співпрацю з партнерами. Постійний розвиток, адаптація та удосконалення засобів протиповітряної оборони є запорукою захисту від майбутніх загроз, забезпечуючи спокій та безпеку для всіх українців.