Україна запропонувала Європі використовувати її як "пісочницю" для ШІ

Україна запропонувала Європейському Союзу використовувати її як майданчик для випробування рішень зі штучного інтелекту. Європейські партнери зможуть стежити за експериментами, аналізувати результати та впроваджувати перевірені підходи у власному середовищі. Про це повідомило видання Euronews.

Під час візиту до Берліна українська міністерка цифрової трансформації Оксана Ферчук зустрілася з німецьким колегою Карстеном Вільдбергером. Сторони домовилися сформувати спеціальні команди, які вивчатимуть український досвід, включно з успішними рішеннями та проєктами, які не спрацювали.

"Загалом ми пропонуємо близько 250 державних послуг онлайн. Ми домовилися проаналізувати ці послуги разом з командою німецького міністерства, визначити деякі з них для розробки послуг і, можливо, навіть розробити прототип для Німеччини. Ми також домовилися побудувати цей зв'язок не лише між нашими урядовими командами, але й познайомити німецьких колег з ІТ-компаніями, які вже кілька років розробляють такі додатки та послуги для українського уряду", — зазначила Ферчук.

Українська стратегія у сфері ШІ передбачає створення так званого повного AI stack. Держава працює над власною суверенною інфраструктурою AI factory, але паралельно використовує хмарні ресурси для порівняння ефективності різних моделей. Переважно застосовуються відкриті моделі, які додатково навчають для конкретних завдань. Наразі проводиться багато експериментів щодо їхнього використання в державному секторі.  При цьому Україна має гармонізувати своє законодавство з європейським AI Act.

"Ми пропонуємо, щоб Європа використовувала Україну як «пісочницю» для штучного інтелекту: місце, де вона може спостерігати за експериментами, які ми проводимо, навчатися на досвіді, а потім безпечно впроваджувати ці уроки в європейському середовищі", — наголосила Ферчук.

Українська сторона водночас не пропонує безконтрольне впровадження ШІ. Йдеться про використання технології з належними обмеженнями та правилами. Штучний інтелект розглядається як інструмент, який може аналізувати великі масиви даних, допомагати ухвалювати рішення на основі фактів та зменшувати обсяг рутинної бюрократичної роботи. При цьому його застосування має бути етичним, ефективним і відповідальним.    

Однією з переваг України є велика IT-спільнота та сильний академічний сектор. Щороку країна готує близько 20 тисяч IT-фахівців. Це також допомогло сформувати значну спільноту експертів із кібербезпеки. Великі міжнародні компанії, які розробляють і продають засоби кіберзахисту, зацікавлені у тестуванні своїх технологій в українських умовах.   

Цей підхід частково нагадує ситуацію в оборонній промисловості, де виробники безпілотників отримують досвід безпосередньо під час бойового застосування своїх систем. Однак знання у сфері кібербезпеки важливі не лише для країн, які перебувають у стані війни. Кібератаки вже стали реальністю для багатьох держав.

Україна також виходить із того, що міжнародна конкуренція у сфері ШІ вже триває. Частина держав активно створює необхідну інфраструктуру та навчає спеціалізовані моделі, які можуть підвищувати продуктивність і ефективність. Тому відмова від використання цієї технології може означати відставання у глобальній конкуренції. Саме практичний досвід України Київ пропонує використовувати як один із ресурсів для європейських партнерів.

"Потім у нас є прикладний рівень. Це включає мобільні додатки, про які я згадував раніше. "Дія" — це додаток для державних послуг, яким користуються понад 24 мільйони українців. Це чудова платформа, щоб показати людям, як може виглядати сервіс на базі штучного інтелекту. Ми запустили першого у світі помічника на базі штучного інтелекту, який допомагає вам зрозуміти, як отримати доступ до потрібної вам державної послуги", — підсумувала Ферчук.

Нагадаємо, що з 1 серпня в Європейському Союзі набули чинності нові вимоги AI Act щодо маркування контенту, створеного за допомогою штучного інтелекту. Розробники та постачальники ШІ мають позначати зображення, аудіо і відео, які імітують реальних людей, об’єкти чи події, а також окремі тексти без попередньої редакційної перевірки. Правила не стосуються допоміжних інструментів на кшталт перевірки орфографії чи корекції фотографій, а також очевидно художнього, сатиричного або вигаданого контенту.

Окрім того, Європейський Союз у червні скоротив масштаби планів щодо створення центрів обробки даних для штучного інтелекту та оголосив тендер на менші об’єкти. На першому етапі передбачено чотири центри щонайменше з 25 тисячами графічних процесорів і три центри щонайменше з 40 тисячами процесорів. Початкова концепція передбачала п’ять центрів обробки даних, кожен із яких мав отримати по 100 тисяч сучасних мікросхем.