Санітарно-захисна зона у 2026 році: що змінилося для підприємств

Підприємство роками працювало спокійно, а потім поруч із парканом виріс житловий квартал - і санітарно-захисна зона раптом "не витримується". Далі - проблеми з дозволом на викиди, перевірки та скарги мешканців. Донедавна вийти з такої ситуації було майже нікуди: стара процедура зникла разом із профільним законом, а нової не було.У 2026 році держава нарешті закрила цю прогалину. Тепер розмір санітарно-захисної зони можна офіційно встановити, зменшити або переглянути - за процедурою медико-санітарної регламентації.Наказ МОЗ від 13.01.2026 № 40 вніс зміни до державних санітарних правил ДСП-173: розміри зони, які відрізняються від нормативних, відтепер визначаються через медико-санітарну регламентацію за статтею 46 Закону "Про систему громадського здоров'я".У вересні з'явився й практичний документ - методичні рекомендації, затверджені наказом МОЗ від 14.09.2026 № 1350: що досліджувати, як рахувати і за якою структурою оформлювати звіт. Саме на них спирається проект СЗЗ - документ, який визначає межі зони з урахуванням розміщення об'єкта, технології, потужності, поводження з відходами та рівнів впливу на межі житлової забудови.Принцип незмінний: зменшити зону можна лише тоді, коли розрахунки й натурні дослідження підтверджують, що на межі житла не перевищуються державні медико-санітарні нормативи - за забруднюючими речовинами, шумом, вібрацією, випромінюванням.Це об'єкти, у нормативній зоні яких опинилося житло, соціальна інфраструктура чи землі під забудову, - зону зменшують до фактичних відстаней. Це виробництва, для яких ДСП-173 взагалі не встановлює норматив: нові технології, нетипові процеси.Переглядати розмір доведеться й тим, хто розширюється, реконструюється або змінює технологію чи потужність. Окрема категорія - підприємства, яким зону колись встановили висновком держсанепідекспертизи з обмеженим строком дії.Правила дозволяють і збільшення зони - але не більш ніж утричі. Якщо цього мало, підприємству доведеться змінювати технологію, скорочувати викиди чи перепрофільовувати об'єкт.Спершу - попередній аналіз: нормативний розмір за ДСП-173, фактичні відстані до житла і вибір шляху. Далі розрахунки розсіювання забруднюючих речовин, шуму та вібрації, за потреби - електромагнітних полів. Акредитовані лабораторії виконують вимірювання на межі зони і на межі житла, окремо готується оцінка ризику для здоров'я.Готові матеріали передають до установи, уповноваженої МОЗ, - Інституту громадського здоров'я ім. О. М. Марзєєва або Київського міського центру контролю та профілактики хвороб. Установа затверджує звіт з обґрунтування нормативу.Потім документи розглядає Комітет з питань гігієнічного регламентування МОЗ - до 60 календарних днів. При позитивному рішенні проект нормативу йде до міністерства, а розмір зони затверджується наказом МОЗ із реєстрацією в Мін'юсті."Найбільше часу забирає не розгляд у Комітеті, а підготовка вихідних даних. Якщо на підприємстві не впорядковані джерела викидів і немає свіжих вимірювань, процедура затягується ще до подання документів", - зазначають у SEC ECOLOGY (СЕК Еколоджи), яка супроводила понад 500 підприємств.Не кожному об'єкту потрібен повний цикл. У ДСП-173 з'явився додаток 24 зі зміненими розмірами зон та умовами застосування: якщо підприємство їм відповідає, регламентація не потрібна.Достатньо заповнити чек-лист, зберігати його весь період діяльності й протягом місяця надіслати копію до центру контролю та профілактики хвороб.Затверджений норматив діє, поки об'єкт відповідає умовам застосування. Тому параметри, закладені у звіт, підприємство має витримувати постійно - інакше процедуру доведеться проходити знову.