«Ми поливаємо пустелю»: у ЄС роздратовані новим запитом України на фінансову допомогу

Новий запит України на додаткове фінансування викликав складну дискусію серед європейських партнерів. У Брюсселі визнають, що потреби Києва залишаються величезними, однак дедалі гостріше постає питання, звідки брати нові десятки мільярдів євро.

Про це йдеться в матеріалі Le Monde.

29 вересня у штаб-квартирі Європейської комісії зібралися ключові донори України — представники ЄС, країн G7, Норвегії, Південної Кореї та МВФ. Головним питанням стали фінансові потреби Києва на наступні роки.

Українська сторона ще від серпня попереджає, що раніше запланованого обсягу допомоги буде недостатньо.

Міністр фінансів Сергій Марченко заявив у Брюсселі, що уряду вдалося скоротити частину потреб, однак 2027 року Україні все одно необхідно знайти близько 69 млрд євро — приблизно 40 млрд на військові витрати та ще 29 млрд на функціонування держави.

Ситуацію ускладнюють російські удари по економічній інфраструктурі, скорочення податкових надходжень та проблеми з експортом через Чорне море.

«Таке відчуття, що ми поливаємо пустелю»

Нові цифри спричинили роздратування серед частини європейських дипломатів.

«Таке відчуття, що ми поливаємо пустелю», — заявив один із них, коментуючи постійне зростання фінансових потреб України.

У Брюсселі нагадують, що від лютого 2022 року ЄС та його держави-члени надали Україні та українцям допомоги майже на 225 млрд євро.

Водночас нові запити надходять у політично складний момент. Країни ЄС зараз домовляються про наступний багаторічний бюджет Союзу, де для України на 2028–2034 роки пропонують передбачити ще близько 100 млрд євро.

Частина держав одночасно домагається скорочення загального бюджету ЄС, тому знайти додаткові гроші для Києва буде непросто.

Поки що Брюссель не поспішає оголошувати про новий пакет.

«Ми чекаємо подробиць щодо потреб і подивимося, як зможемо їх задовольнити», — заявив один із європейських дипломатів.

Питання можуть обговорити на зустрічі міністрів фінансів 9 жовтня або на засіданні Європейської ради у середині місяця.

Україні нагадали про реформи

Окрема претензія Брюсселя стосується вже погоджених коштів, доступ до частини яких залежить від виконання Україною визначених реформ.

Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила, що сигнал Києву залишається незмінним.

«Наше послання нашим українським друзям чітке: реалізуйте погоджені реформи, щоб ми могли й надалі надавати вам фінансову підтримку», — сказала вона.

Марченко натомість заявив, що Верховна Рада має повернутися до розгляду відповідних змін у жовтні. Водночас він застеріг від частини вимог, які передбачають підвищення податків.

«Зараз не час підвищувати податки для нашого бізнесу, який і без того сильно страждає», — сказав міністр.

Знову згадали про російські 210 млрд євро

На тлі проблем із пошуком нового фінансування у ЄС знову активізувалася дискусія щодо 210 млрд євро російських державних активів, заморожених у Європі. Близько 180 млрд із них зберігаються у бельгійському депозитарії Euroclear.

Україна вже давно закликає використати ці кошти для її підтримки.

Німеччина, Швеція та Нідерланди раніше підтримували активніше використання російських активів, однак Бельгія виступала проти через можливі юридичні ризики. Єврокомісія поки не знайшла механізму, який би повністю захистив Брюссель від потенційних судових претензій.

Паралельно розглядаються й інші варіанти: використання близько 20 млрд євро нерозподілених коштів із європейської програми переозброєння, залучення Європейського фонду миру або дострокове виділення частини допомоги, запланованої на 2027 рік.

Втім, експерти попереджають, що навіть заморожені російські активи дадуть лише тимчасове полегшення.

«Європі необхідно розглянути довгострокове, постійне рішення», — зазначив директор Європейського політичного центру Фабіан Зулег, наголосивши, що фінансові потреби України залишатимуться великими як під час війни, так і під час майбутньої відбудови.

Скільки Україні коштує війна

За словами прем’єр-міністра Сергія Корецького, загальна вартість війни для України 2026 року становить близько 155 млрд доларів. Сюди входять як бюджетні витрати, так і військова допомога партнерів — ракети, техніка, літаки та інше озброєння.

Водночас Україні наразі бракує ще 27 млрд доларів на оборонні потреби, зокрема виробництво зброї та забезпечення бойових можливостей на початку 2027 року.

Київ паралельно веде переговори з ЄС щодо подальшого фінансування. Євросоюз готує черговий транш на 2,9 млрд євро, однак у Брюсселі наголошують, що наступні виплати залежать від виконання Україною погоджених реформ.

Фінансові потреби залишатимуться значними й надалі. За попередньою оцінкою МВФ, до 2029 року Україні може бракувати близько 54 млрддоларів зовнішнього фінансування: 30–35 млрд 2027 року, 17 млрд у 2028-му та близько 2 млрд 2029 року.