ПАРЄ вимагає звільнити 26 українських журналістів: воєнні злочини та тортури

30 вересня у Страсбурзі Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила резолюцію, де російську війну проти України названо основною загрозою для працівників ЗМІ в Європі. Асамблея наголосила, що журналісти є цивільними особами, захищеними міжнародним правом, а цілеспрямовані напади та вбивства є воєнними злочинами.

Народна депутатка Євгенія Кравчук, членкиня української делегації в ПАРЄ, уточнила, що Росія утримує полонених журналістів переважно за сфабрикованими обвинуваченнями. Документ вимагає звільнити всіх утримуваних працівників ЗМІ та притягнути до відповідальності винних у злочинах проти них.

Особливу увагу в резолюції приділено Вікторії Рощиній, журналістці, яка зникла на окупованих територіях у серпні 2023 року. У жовтні 2024 року Міністерство оборони РФ повідомило про її смерть. Тіло повернули до України лише в лютому 2025 року, і на ньому виявили сліди катувань, що стало шокуючим підтвердженням жорстокості окупантів.

ПАРЄ також описала становище медіа на тимчасово окупованих територіях України, де українські редакції закриваються або захоплюються, місцевих журналістів переслідують, а українське мовлення замінюється російською державною пропагандою.

Минулого року ПАРЄ вже приймала резолюцію про звільнення українських журналістів з російського полону і запровадила День пам'яті Вікторії Рощиної. З того часу на кожній осінній сесії асамблея проводить вшанування «Перемога для Вікторії».

У червні 2025 року уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець закликав ПАРЄ ухвалити тематичні резолюції на захист полонених журналістів, оскільки цивільних українців окупанти судять за сфабрикованими справами, виносячи довічні вироки на підставі зізнань, вибитих катуваннями.

Резолюція також охоплює російський вплив у Європі, звертаючи увагу на підконтрольні Росії медіа, приховане володіння та фінансування інформаційних ресурсів, а також скоординовані кампанії в інтернеті. ПАРЄ підтримала заходи ЄС та його держав-членів щодо призупинення мовлення пов'язаних із Кремлем пропагандистських мереж, за умови, що такі заходи відповідають практиці Європейського суду з прав людини.

Асамблея рекомендувала державам продовжувати протидіяти російським та білоруським державним медіа, залученим до воєнної пропаганди, співпрацювати з розслідуваннями злочинів проти журналістів та підтримувати українські редакції, зокрема прифронтові та переміщені з окупованих територій. Також ПАРЄ закликала скасувати або змінити закони, які використовуються для залякування журналістів, такі як кримінальна відповідальність за наклеп або надто широкі норми про «фейки» чи «державну таємницю», а також запропонувала створити загальноєвропейську базу даних про власників медіа з безоплатним доступом.

«Війна Росії проти України, що триває, залишається найбільшою загрозою для журналістів у Європі. Асамблея нагадує, що журналісти є цивільними особами й перебувають під захистом міжнародного права, а цілеспрямовані напади на них та їхнє вбивство є воєнним злочином», — зазначено в ухваленому тексті резолюції, як повідомляє пресслужба ПАРЄ.

«Асамблея вітає заходи ЄС та держав-членів щодо призупинення мовлення пов'язаних із Кремлем пропагандистських мереж і чітко наголошує: якщо такі заходи здійснюються відповідно до практики ЄСПЛ, вони є легітимним захистом медіаплюралізму, а не його обмеженням», — пояснила народна депутатка Євгенія Кравчук.

Історія Вікторії Рощиної та численних українських журналістів у російському полоні є трагічним нагадуванням про ціну свободи слова під час війни. Резолюція ПАРЄ підкреслює необхідність міжнародної спільноти діяти рішуче, щоб захистити журналістів, притягнути винних до відповідальності та забезпечити фундаментальні права людини у зоні конфлікту. Майбутнє багатьох родин залежить від таких рішень, як розкриває Оксана Денега у статті ZN.UA «Полонені світи. Як російська неволя змінює життя бранців та їхніх родин».