Росія хоче розігнати “Герань-2” до 700 кілометрів на годину: експерт пояснив ціль ворога

Росія намагається збільшити швидкість нових версій реактивного безпілотника «Герань-5», змінюючи його конструкцію. Зокрема, двигун, який у попередніх варіантах встановлювали над фюзеляжем, тепер інтегрують усередину задньої частини корпусу.

Про це розповів авіаційний експерт Анатолій Храпчинський.

За словами авіаційного експерта та військового фахівця Костянтина Храпчинського, така зміна може бути пов’язана зі спробою підвищити швидкість дрона до понад 600 км/год.

«Двигун на пілоні працює як аеродинамічне гальмо», — пояснює Храпчинський.

На його думку, зовнішнє розміщення двигуна створює додатковий опір і може ускладнювати збільшення швидкості. Крім того, винесена над корпусом силова установка впливає на балансування апарата, через що системі керування доводиться постійно компенсувати відповідний момент.

Інтеграція двигуна у фюзеляж, своєю чергою, дає змогу зменшити частину аеродинамічного опору та краще узгодити лінію тяги з поздовжньою віссю безпілотника.

«Інтеграція двигуна в контур фюзеляжу прибирає опір пілона та стабілізує керма в нейтралі», — зазначає експерт.

Втім, таке компонування має і недоліки. Внутрішній відсік для двигуна, повітряні канали та системи теплозахисту займають простір, який можна було б використати для пального. Це потенційно може зменшувати дальність польоту.

Окремою проблемою є висока температура роботи реактивного двигуна. Для його встановлення всередині композитного корпусу потрібні додаткові елементи термозахисту, що ускладнює конструкцію та виробництво.

«За спробу додати швидкості конструктори розплачуються дальністю», — вважає Храпчинський.

На думку експерта, одна з причин, через яку РФ може поспішати зі збільшенням швидкості «Герані-5», — розвиток українських дронів-перехоплювачів. Такі системи вже використовують для боротьби з реактивними безпілотниками.

«Перші успішні застосування показали, що цілі в діапазоні 400–450 км/год можна діставати в задню півсферу», — говорить Храпчинський.

Він припускає, що російські конструктори намагаються вийти у швидкісну нішу 700–800 км/год, щоб ускладнити роботу дронів-перехоплювачів.

Водночас збільшення швидкості потребує складніших технічних рішень і може вплинути на дальність, вартість та масштабованість виробництва.

«Мета ворога проста — вивести „Герань-5“ із зони ураження дешевих дронів-перехоплювачів», — підсумовує Храпчинський.