26 тисяч тіл неідентифіковано: як Україна прискорить процес пошуку

Минула п’ятниця стала днем, коли керівник Офісу Президента Кирило Буданов, а також керівник, уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець та прем'єр-міністр Сергій Корецький зібралися на міжвідомчій нараді. Головна мета – вирішення критичної проблеми повільної ідентифікації тіл загиблих військових.

На цій нараді обговорювалися причини, чому тисячі сімей роками живуть у невідомості, чекаючи на визначення долі своїх близьких. За словами Буданова, бюрократичні затримки та порушення регламентів у системі судово-медичних експертиз є неприпустимими. Це стало ключовим моментом, який спонукав до пошуку негайних рішень.

Наразі до України вже повернули 26 000 тіл та останків, однак значна частина з них досі залишається невпізнаною. Ця величезна цифра підкреслює масштаб проблеми і необхідність радикальних змін. Часто ідентифікація ускладнюється тим, що російська сторона передає тіла впереміш з останками своїх армійців.

За результатами наради було сформовано конкретний алгоритм дій. Питання ідентифікації тіл тепер перебуватиме на контролі Ради національної безпеки і оборони. Уряд має невідкладно ухвалити необхідні нормативно-правові рішення, зокрема для збільшення кількості міжвідомчих робочих груп, які займатимуться ідентифікацією.

Планується переглянути роботу бюро судово-медичних експертиз, особливо в регіонах, а Міністерство охорони здоров'я розробить окремі стандарти для проведення оглядів та експертиз неідентифікованих тіл. Також Україна залучить додаткові міжнародні можливості для проведення ДНК-досліджень, щоб прискорити процес.

Наприкінці вересня Міністерство оборони вже спростило бюрократію, вирішивши не оскаржувати судові рішення в деяких категоріях справ, що стосуються загиблих або зниклих безвісти військових, щоб пришвидшити надання пільг родинам. Це є одним із кроків до покращення ситуації, а прем'єр-міністр доручив підготувати план удосконалення процедури ідентифікації тіл до середини жовтня.

До липня Міноборони вже пропонувало додаткові заходи для пришвидшення ідентифікацій тіл полеглих військових, зокрема за допомогою відбитків пальців рук і ніг. Ці ініціативи підкреслюють тривалість зусиль у пошуку ефективних методів.

Одним із найважливіших аспектів є співпраця з міжнародними організаціями та донорами, які можуть посилити регіони в їхніх зусиллях. Це дасть змогу не лише розширити можливості для ДНК-тестів, але й забезпечити відповідність міжнародним стандартам у проведенні судових експертиз.

«Переконаний, що бюрократичні затримки та порушення регламентів у системі судово-медичних експертиз неприпустимі», — заявив Кирило Буданов, підкреслюючи відповідальність держави за встановлення імені кожного полеглого захисника.

«Уряд має ухвалити всі необхідні нормативно-правові акти, щоб бюро судово-медичної експертизи в регіонах працювали швидше і якісніше», — зазначив Сергій Корецький, акцентуючи на важливості системних змін.

Прискорення ідентифікації тисяч невпізнаних тіл є не лише адміністративним завданням, а й глибоко гуманним кроком. Ці зміни мають на меті не тільки встановити імена загиблих, але й дати спокій їхнім родинам, дозволивши гідно попрощатися зі своїми героями та полегшивши їхній шлях крізь невизначеність і біль.