Армію РФ збільшили на 15,5 тис. осіб: що ховається за «мізерним» розширенням
Російський диктатор Володимир Путін підписав указ, за яким штатна чисельність армії РФ збільшується на 15,5 тис. осіб. У масштабах величезного фронту в Україні цей приріст — крапля в морі, адже за місяць російські війська втрачають в Україні в середньому 30 000 – 35 000 людей убитими та пораненими. Журналіст Коротко про розбирався, для чого тоді Кремлю потрібне таке мізерне в рамках війни збільшення штатної чисельності війська?
Збільшення поки що тільки на папері
Це далеко не перше збільшення чисельності штатного складу російської армії від початку війни в Україні. Тільки за 2026 рік російська армія збільшувалася вже три рази. Загалом на 49 тисяч осіб. Знову ж таки, навіть це сумарне число мізерно мале, щоб компенсувати великі втрати на фронті.
Наприкінці серпня 2026 року британське видання The Guardian опублікувало матеріал, заснований на даних спільного аналізу розвідок країн Заходу. «За нашими оцінками, розрив між кількістю людей, яких Росія втрачає внаслідок бойових дій, і кількістю тих, кого їй вдається завербувати, наразі становить близько 6000 осіб на місяць», — цитує видання слова високопоставленого західного чиновника, який має доступ до розвідданих.
Тоді який сенс у такому незначному збільшенні штатної чисельності російської армії, яке мало впливає на театр бойових дій? Експерти та аналітики виділяють кілька можливих варіантів нарощування чисельності російської армії.
Перший — створюються вільні штатні місця для майбутнього призову. За оцінками західних та українських розвідок, Кремль закладає технічну можливість набрати до 600 тисяч людей упродовж 2026–2027 років. Щоб у критичний момент (наприклад, при глибокому прориві фронту) негайно оформити натовпи людей, армійська структура має бути готова заздалегідь.
Але як усі ці мізерні нарощування штатних одиниць можуть бути «каркасом» для такої величезної маси - 600 тисяч? Відразу ніяк, тому Кремль і діє поетапно, поступово збільшуючи кількість військовослужбовців. Ворог нарощує «паперову» ємність армії, щоб система встигала перетравлювати ці цифри бюрократично. І Путін заздалегідь створює порожні «паперові» місця у військових частинах, під які вже виділено гроші, щоби нових призовників можна було оформити за один день. Адже загалом військова машина є величезним бюрократичним апаратом. Не можна просто зловити людину на вулиці, дати їй автомат і відправити в окоп. Має бути готове штатне місце, що і забезпечує офіційний указ підвищення чисельності російської армії.
Другий - це може бути боротьбою Міноборони Росії за бюджет. Адже кожна штатна одиниця на папері — це гарантоване фінансування з державної скарбниці. Міноборони РФ створює нові тилові структури (наприклад, будівельні батальйони) та під них вибиває нові оклади, субсидії і генеральські посади. Роздроблення указів може бути пов'язане з тим, що різні відомства всередині міністерства узгоджують свої грошові «хотілки» у різний час.
Шантаж Заходу
Ще одна версія: спроба злякати Захід можливою війною проти нього. Постійне розширення армії - це елемент психологічного тиску на США та ЄС. Путін демонструє західним лідерам, що Росія перевела економіку на військові рейки, формує нові дивізії та готова до багаторічного протистояння або навіть потенційної агресії проти країн НАТО. Це сигнал Заходу, що «Росія не зупиниться», який покликаний примусити західних союзників Києва до поступок та скорочення допомоги Україні.
По суті, це не що інше, як геополітичний блеф. Росія активно оголошує про створення нових військових округів (Московського та Ленінградського) та формування нових корпусів нібито біля кордонів з Фінляндією і країнами Балтії. Але на практиці ці нові дивізії стоять напівпорожніми, без реальної техніки та досвідчених солдатів, бо все найкраще вирушає до України. Хоча юридично Путін показує Заходу: «Дивіться, моя армія зростає, я створюю нові дивізії і готовий до війни з НАТО». Це класичний інструмент шантажу, щоб змусити європейських політиків сумніватися у своїй безпеці.
Альтернатива загальної мобілізації
Ну і не виключено, що ці нарощування чисельності російської армії можуть бути легалізацією найманців і контрактників. Міноборони має якось юридично оформляти людей. Розширення «ліміту» дозволяє офіційно зараховувати поточних новобранців на баланс, не впираючись у стелю закону.
З огляду на це можна припустити, що цей указ Путіна —не інструмент негайної мобілізації, а відчайдушна альтернатива їй. Кремль панічно боїться оголошувати офіційну хвилю призову через загрозу соціального вибуху та економічний шок. Натомість влада намагається вести війну «поштучно»: затикати щомісячне зменшення у 35 тисяч осіб величезними грошима та найманцями, паралельно розширюючи юридичні рамки армії дрібними указами.
Однак ця стратегія працює на межі можливостей. За оцінками західних розвідок, Росія вже втрачає на фронті більше, ніж встигає набрати. І якщо потік контрактників вичерпається, ці «краплі в морі» почнуть заповнювати вже примусово, використовуючи незакритий указ про мобілізацію 2022 року.
Думка експерта
Олександр Коваленко, військовий аналітик:
— Таким чином, росіяни поступово збільшують чисельність армії, не привертаючи масової уваги, як це викликає загальна мобілізація. За цей рік вони збільшили армію приблизно на 5 дивізій. Крім цього, збільшення на 15 тисяч — це середній показник угруповання, яке необхідне для прикриття кордону Курської, Білгородської чи Брянської областей.
Також це може бути спробою росіян відкрити другий фронт, наприклад, на Чернігівщині, хоча це малоймовірно. І це може бути підготовкою до загальної мобілізації, щоб повністю закрити всі ці категорії, які необхідні за їхнім статутом, а також компенсацією втрат. Та й психологічний шантаж Заходу: мовляв, дивіться, я набираю нові дивізії, бійтеся мене.
Україна ж не може кількістю відповідати на кількість та збільшувати чисельний штат своєї армії. Тільки завдяки технологічним військовим розробкам, тактичному та стратегічному мисленню наших воєначальників ми можемо чинити опір російській агресії.

