Південна Корея погрожує Україні "додатковими заходами" через полонених КНДР

Напруженість спалахнула минулого місяця, коли Президент України Володимир Зеленський, виступаючи на Генеральній Асамблеї ООН, публічно повідомив про відправлення до Південної Кореї двох північнокорейських військовополонених. Ці військовослужбовці були взяті в полон українськими силами у січні 2025 року під час їхньої участі у війні на боці Росії.

Після цієї заяви Сеул негайно звинуватив Україну в порушенні домовленостей щодо суворої таємності операції. Південнокорейська сторона наполягала, що конфіденційність була необхідна для безпеки самих полонених та їхніх родин, а також для збереження стабільності на Корейському півострові.

У відповідь, офіційні представники України заперечили існування будь-яких угод про конфіденційність, заявивши, що Київ не погоджується з трактуванням Сеула щодо характеру цієї домовленості. Національна розвідувальна служба Південної Кореї (NIS) стверджує, що українська сторона сама вимагала конфіденційності, побоюючись за майбутні обміни полоненими.

На тлі зростаючої напруженості, 2 жовтня президент Південної Кореї Лі Чже Мьон заявив, що якщо відмова визнати факти та публічно попросити вибачення триватиме, Сеул вживе "додаткових заходів". Він також висловив глибокий жаль щодо українських висловлювань про нібито неминуче військове зіткнення між Пхеньяном та Сеулом, назвавши їх підбурюванням до війни.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга назвав ситуацію "дипломатичним непорозумінням" і висловив прагнення України відновити дружні відносини з південнокорейськими партнерами. Він підкреслив важливість Південної Кореї для України та сподівання на продовження співпраці.

Публічний конфлікт виявився незручним для адміністрації Лі Чже Мьона, яка намагається знизити градус ескалації з Північною Кореєю. У Сеулі офіційно спростували чутки про те, що передача полонених була умовою для надання Україні військової допомоги, а південнокорейські депутати припустили, що президент Зеленський публічно порушив тему в ООН, аби стимулювати громадську підтримку в Південній Кореї щодо постачання зброї ЗСУ.

Від початку повномасштабної війни Південна Корея надавала Україні фінансову та гуманітарну допомогу, а на липневому саміті НАТО додатково виділила 100 мільйонів доларів на нелетальні потреби. Розслідування справ полонених бійців корейською розвідкою може тривати до 90 днів для встановлення їхніх осіб та отримання даних про військові можливості Пхеньяна.

«Якщо відмова визнати факти та публічно попросити вибачення триватиме, ми вживемо додаткових заходів», — наголосив президент Південної Кореї Лі Чже Мьон, як повідомляє Reuters.

За оцінкою старшого наукового співробітника Корейського інституту національного об’єднання в Сеулі Чо Хан Бьома, потенційні кроки Сеула, ймовірно, торкнуться вже діючих програм підтримки України — гуманітарного, фінансового та відбудовчого напрямків. Він також зазначив, що Україна ризикує втратити більше, ніж Південна Корея, оскільки вона отримує підтримку від Сеула.

Подальший розвиток цієї дипломатичної суперечки залишається непередбачуваним, проте її вирішення матиме вирішальне значення для підтримки, яку Південна Корея надає Україні, та для двосторонніх відносин між країнами.