Невиконані обіцянки: Чому Німеччина б'є на сполох щодо розширення ЄС

Початкові надії на інтеграцію Західних Балкан в ЄС були закладені ще у 2003 році на саміті в Салоніках, коли Євросоюз вперше заявив про їхнє майбутнє членство. Ця обіцянка мала стати маяком для регіону, що прагне стабільності та розвитку.

Проте, незважаючи на минулі заяви та ініціативи, прогрес виявився надзвичайно повільним. Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель у 2014 році, через 11 років після Салонікського саміту, започаткувала "Берлінський процес" для прискорення цього процесу. Однак, за словами Вадепуля, пройшло ще 12 років, а відчутних успіхів так і не досягнуто.

Йоганн Вадепуль, виступаючи після зустрічі в Чорногорії в рамках "Берлінського процесу", де обговорюються питання економічної інтеграції та інфраструктури, не приховував свого розчарування. "Ми перебуваємо на роздоріжжі щодо процесу розширення ЄС", — заявив він, підкреслюючи, що ЄС не виконав своїх зобов'язань.

На цьому тлі загострюється конкуренція за вплив у регіоні. Вадепуль прозоро натякнув на "геополітичних супротивників і конкурентів", таких як Росія та Китай, які активно діють на Західних Балканах. Яскравим прикладом стало відвідування прем’єр-міністром Республіки Сербської Саво Мінічем та його попередником Мілорадом Додіком Москви та зустріч з Владіміром Путіним напередодні виборів у Боснії та Герцеговині.

Чорногорія, яка прагне стати 28-м членом ЄС у 2028 році, є одним з лідерів у процесі розширення. Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос високо оцінила її реформаторські зусилля, зазначивши, що 18 із 33 розділів угоди про вступ вже закрито, і очікується закриття "ще кількох" цього місяця. Вона наголосила, що існує реальна ймовірність завершення переговорів до кінця поточного або на початку наступного року, хоча ратифікація займе ще один-два роки.

Міністр закордонних справ Чорногорії Ервін Ібрагімович підкреслив, що його уряд провів значні реформи, і тепер громадяни країни мають отримати переваги членства. "Чесно кажучи, ми заслуговуємо на те, щоб нас прийняли вже зараз", — заявив він, висловлюючи нетерпіння та розчарування тривалим очікуванням.

Ця критика лунає на тлі зусиль Єврокомісії щодо реформування процесу розширення ЄС, які спрямовані на уникнення покладання тягаря нових гарантій виключно на такі країни, як Чорногорія, що демонструють найвищий рівень євроінтеграції.

Водночас, в інших країнах ЄС, таких як Австрія, також висловлюють застереження. Міністерка закордонних справ Австрії, Беате Майнль-Райзінгер, попередила, що "час спливає" і ЄС не може дозволити собі "загрузнути в бюрократичних процесах", інакше "інші іноземні сили миттєво опиняться тут і скористаються цим".

"Ми перебуваємо на роздоріжжі щодо процесу розширення ЄС", – заявив Politico Йоганн Вадепуль, міністр закордонних справ Німеччини.

"Ми не виконали обіцянку... Я б дуже закликав усіх продемонструвати їм, що обіцянка Салонік була реальною, що ми заслуговуємо на довіру, що Європа надійна", – додав Вадепуль.

"Чесно кажучи, ми заслуговуємо на те, щоб нас прийняли вже зараз", – сказав Ервін Ібрагімович, міністр закордонних справ Чорногорії.

Повільний темп розширення ЄС ставить під сумнів майбутній авторитет Європи на Західних Балканах та створює простір для посилення впливу інших глобальних гравців. Майбутні місяці стануть вирішальними для демонстрації того, чи зможе Євросоюз виконати свої давні обіцянки та зберегти свою довіру в регіоні, який так прагне до інтеграції.