Росія готується до нового удару: яка зброя може змінити хід війни

Росія не відмовляється від планів продовжувати війну, а будь-яка пауза може дати Кремлю час для накопичення ресурсів і підготовки нового удару. Та для України дедалі важливішим стає питання, чим стримати противника на великій відстані.

Військовий експерт та полковник запасу Роман Світан для 24 Каналу пояснив, чому заморожування бойових дій несе для України серйозні ризики та якою має бути відповідь на російську перевагу в ресурсах. Окремо він розповів про українську балістику, перспективи ОТРК "Сапсан" і те, чому саме далекобійні ракети можуть стати одним із ключових факторів стримування Росії.

Пастка "Мінська-3" та математика війни

Будь-які розмови про заморожування конфлікту чи підписання умовного "Мінська-3" є стратегічною пасткою для України.

Роман Світан нагадує, що попередні мирні угоди ("Мінськ-1" та "Мінськ-2") не принесли миру, а лише дали Росії критично необхідний час для підготовки до повномасштабного вторгнення 2022 року.

Саме в період дії цих домовленостей російський ВПК поставив на крило ракети "Кинджал", накопичив авіацію та дозволив розвинутися приватним військовим компаніям на кшталт ПВК "Вагнера".

Головна небезпека будь-якої паузи у війні полягає у колосальній ресурсній прірві між Україною та Росією. Експерт наводить просту математику: якщо український ВПК виробляє один танк, а російський – десять, то через рік співвідношення сил на полі бою становитиме 365 проти 3650 одиниць бронетехніки.

Заморожування бойових дій не зупинить агресора, а лише дозволить йому накопичити сили для наступного, ще більш нищівного удару. Зупинити Росію може лише її внутрішній розпад або тотальне знищення її військово-економічного потенціалу.

Яка балістика потрібна Україні?

На тлі заяв про перше успішне бойове застосування української балістичної ракети, Світан закликає чітко розмежовувати тактичний та оперативно-тактичний рівні озброєнь.

Тактична балістика (з дальністю до 100 км) не є чимось принципово новим для поля бою. Україна вже має досвід використання зенітних ракет комплексу С-300 у балістичному режимі для ударів по наземних цілях на невеликих відстанях. Росіяни, зі свого боку, випустили тисячі таких ракет по українських містах.

Навіть використання перехідних ракет від комплексу С-400, які здатні летіти по балістичній траєкторії на 200 – 300 км, не вирішує головного стратегічного завдання.

Справжній перелом у війні може забезпечити лише оперативно-тактичний ракетний комплекс (ОТРК), здатний вражати цілі на глибині до 500 км. Саме така дальність дозволить українським силам дістати до Москви та ключових військових об'єктів у глибокому тилу РФ.

Проєкт "Грім-2" та історичний удар по Саках

Головною надією українських сил стримування є вітчизняний ОТРК "Грім-2" (проєкт "Сапсан"). Світан розкриває важливу деталь: Україна не лише розробила цей комплекс, але й вже успішно застосовувала його під час повномасштабного вторгнення.

Йдеться про знаменитий удар по російському військовому аеродрому в Саках (окупований Крим) у 2022 році. Тоді, за словами експерта, три українські балістичні ракети з дальністю 300 кілометрів повністю знищили понад 12 літаків російської морської авіації різної номенклатури, які командування РФ необачно зібрало на одній стоянці.

Обмеження дальності у 300 км для тих ракет було зумовлене міжнародними експортними зобов'язаннями, оскільки розробку комплексу свого часу фінансувала Саудівська Аравія. Проте базова конструкція ракети від початку розраховувалася на дальність у 500 кілометрів.

Коли українські ракети полетять на Москву?

Україна має колосальний історичний досвід ракетобудування. Світан нагадує, що саме на українському підприємстві "Південмаш" була створена міжконтинентальна балістична ракета SS-18 "Сатана" з дальністю понад 10 000 кілометрів, бойовою частиною у 9 тонн та круговим імовірним відхиленням усього 450 метрів.

Маючи таку науково-технічну базу розгортання серійного виробництва ОТРК "Грім-2" є виключно питанням політичної волі, правильної постановки технічного завдання та стабільного державного фінансування.

Експерт наводить приклад Великої Британії, яка здатна розробити ракету з нуля до першого пуску всього за 9 місяців. Для України, яка вже має готову базу та передсерійні зразки, перехід до масового виробництва може зайняти від пів року до року.

Головним індикатором успіху української ракетної програми стануть не офіційні анонси, а реальні вибухи в столиці РФ. За словами Світана, справжнє підтвердження ефективності "Грому-2" світ отримає тоді, коли півтонна бойова частина української балістичної ракети прорве розпіарену московську ППО.