217 років ніхто не міг його прочитати: ШІ розгадав секретний лист часів Наполеона

Штучний інтелектдопоміг розшифрувати секретний військовий лист 1809 року, створений за часів Наполеона Бонапарта. Послання, яке залишалося непрочитаним понад два століття, містило інформацію про розташування французьких та союзних військ у Європі.

Як пише Live Science, над шифром працював інженер із ШІ та фахівець компанії з кібербезпеки SentinelOne Картер Черч.

Для розшифрування він використав нову модель OpenAI GPT-6 Astra, якій надав лише одну команду та зображення документа. Приблизно за шість годин модель змогла відтворити зміст листа.

Що було в секретному листі

Послання 1809 року за дорученням Наполеона надіслав його пасинок Ежен де Богарне, який був віцекоролем Італії. Адресатом був маршал Огюст де Мармон, чиї війська перебували на східному узбережжі Адріатичного моря далеко від основних французьких сил.

У листі Мармону повідомляли про розташування інших французьких та союзних армій. Через ризик перехоплення документа військову інформацію зашифрували.

Для роботи Черч мав лише опублікований 1969 року скан листа низької якості. Документ містив близько 1300 знаків, серед яких було 155 різних символів. Використаний код був гомофонічним: одна й та сама поширена літера могла позначатися кількома різними символами.

Під час дослідження ШІ також знайшов часткову таблицю історика криптології Даніеля Танта зі значеннями 33 символів. Раніше її не пов’язували безпосередньо з цим листом. Модель застосувала відомі значення до шифру, а потім визначила решту символів і відновила текст.

Зокрема, в посланні Мармона закликали не боятися можливого опору після отримання наказу про похід. Водночас історики зазначають, що розшифрований документ не відкрив принципово нових фактів: його зміст значною мірою збігається з іншим відомим листуванням Наполеона.

Дослідник європейської історії Королівського коледжу Лондона Майкл Роу назвав результат вражаючим. За його словами, відомий контекст документа дає можливість перевірити точність роботи ШІ, а надалі подібний підхід можна застосовувати до історичних текстів, зміст яких досі невідомий.

Роу порівняв такий принцип із «Розеттським каменем»: «Якщо ви протестували штучний інтелект на цьому листі, вміст якого ви майже точно знаєте, оскільки про нього згадується в іншому листі, штучний інтелект виконує свою роботу та по суті відтворює те, що ви очікуєте побачити. Потім, якщо ви використовуєте точно такий самий інструмент і методологію на чомусь, (вміст, — Ред.) чого ви не знаєте, ви з більшою ймовірністю довірятимете результату

Історик Зак Вайт з Університету Портсмута наголосив, що шифри за часів Наполеона широко використовували для передавання військової та дипломатичної інформації через ризик перехоплення листів. Науковці припускають, що ШІ надалі може допомогти з іншими зашифрованими історичними документами, а також текстами з нерозбірливим почерком або недостатньо вивченими системами письма.