33-річна медикиня Іванна Куценко загинула: "Гайка" була силою, яка може зрушити все

Ніч на 1 жовтня стала фатальною для Іванни Куценко. Вона вирушила на позиції, щоб замінити побратимів, які з травня несли службу на передовій. Загибель настала під час ворожого артилерійського обстрілу, обірвавши життя морської піхотинки, яка завжди прагнула бути там, де її допомога була найбільш потрібною.

Іванна, випускниця Сумського фахового медичного коледжу, була родом із Рубіжного на Луганщині. Після початку повномасштабного вторгнення вона не залишилася осторонь, спершу працюючи у гуманітарних проєктах, де допомагала жінкам і дітям із прифронтових територій, а згодом долучилася до Збройних Сил України, ставши старшою бойовою медикинею.

Її шлях до морської піхоти був нелегким. Іванна, яку згадують як анархістку, феміністку та веганку, долала упередження та сексистські перепони армійської системи, щоб мати змогу нарівні з побратимами виконувати важкі бойові завдання. Вона була втіленням натхнення і спротиву, щирою, впертою та живою.

Окрім військової служби, Іванна була співзасновницею громадської організації «Білкіс», яка активно відстоювала права жінок і ЛГБТКІ+ спільноти. Вона також була ініціаторкою соціальної ініціативи «Годівнички» з гарячими обідами для безпритульних і малозабезпечених людей, а також співорганізаторкою проєкту «Простір речей».

Сумський фаховий медичний коледж, де навчалася Іванна, згадав про неї як про людину, яка "щодня перебуває там, де особливо потрібні мужність, витримка та готовність рятувати життя". Її діяльність охоплювала лекції, статті, казки, самвидав, фріганство та дослідження сміттєзвалищ, що свідчить про її багатогранність і прагнення до пізнання та зміни.

В антиавторитарній волонтерській мережі "Колективи солідарності" підкреслили, що Іванна була людиною, яка не боялася кидати виклик системі та підтримувала інших жінок, які прагнули долучитися до війська. Її життєвий шлях, сповнений боротьби за рівність та соціальну справедливість, залишився задокументованим у численних інтерв'ю та розмовах.

В організації "Білкіс" зазначили, що Іванна "була силою, яка може зрушити все, та кинути виклик будь-якій системі. Вона була сонцем, енергією, натхненням".

У "Колективах солідарності" її описували як "анархістку, феміністку, веганку, освітянку, морську піхотинку, нашу добру товаришку й подругу. Вона була втіленням натхнення й спротиву: щирою, впертою, живою".

Іванна "Гайка" Куценко залишила по собі не лише пам'ять про відважну медикиню, але й спадок активної громадянки, яка своїми діями та переконаннями змінювала світ навколо. Її історія є свідченням сили духу та незламності у боротьбі за цінності, які були для неї найважливішими.