Дрони РФ можуть наводити прямо з Києва: «Флеш» попередив про нову загрозу

"Шахеди" над Києвом можуть отримувати команди через ретранслятори. "Флеш" припускає роботу 1-3 пристроїв, які ускладнюють роботу РЕБ столиці.

Ключові тези:

• "Флеш" заявив про роботу ретрансляторів у Києві
• Онлайн-керування допомагає коригувати удари "Шахедів"
• РЕБ міста може бути недостатньо ефективним

Країна-агресорка Росія може використовувати в Києві радіоретранслятори для короткострокового керування "Шахедами" під час ударів по столиці. Таких пристроїв може бути від одного до трьох, а їхня робота впливає на ефективність протидії дронам засобами РЕБ. Про це повідомив позаштатний радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій "Флеш" Бескрестнов у своєму дописі в Telegram.

Йдеться про технологію Mesh, яка, за словами Бескрестнова, може забезпечувати дронам противника тимчасовий канал зв’язку безпосередньо в районі цілі. Експерт вважає, що саме такі засоби можуть бути задіяні під час окремих атак на Київ.

"Зараз я наполягаю, що в Києві вмикаються радіо ретранслятори Mesh противника, які забезпечують тимчасовий короткостроковий канал управління "Шахедами" для коригування ударів. Небагато. Можливо 1-3. Такі ретранслятори важко знайти, але шукати треба. Поки вони є, закриття міста засобами РЕБ не буде ефективним", - наголосив Бескрестнов.

Окремо він послався на характер одного з ударів по Києву, який, на його думку, може свідчити про наявність такого каналу зв’язку. Бескрестнов також заявив, що аналізував атаки на київські мости та можливість організації дальніх Mesh-каналів із території РФ.

"Докази? Невже прикладу керованого удару по СБУ замало? У момент удару в небі не було інших "Шахедів"-ретрансляторів. Я також провів аналіз інших ударів по мостах Києва та можливості організації далеких каналів МЕШ на рф у ці моменти", - сказав експерт.

На тлі атак на столичні мости Бескрестнов звернув увагу і на іншу проблему - відкритість позицій української протиповітряної оборони. За його словами, зображення розміщених на мостах засобів ППО активно поширюються у ворожих інформаційних каналах.

"Зараз усі канали ворога обговорюють фото ППО на мостах Києва. Тому що інформаційно приховати від противника "Гепард" на мосту, через який щодня проїжджають десятки тисяч людей, неможливо. Навіщо я про це згадав? Поки існуватиме онлайн-керування "Шахедами", під ударом будуть не лише мости, а й засоби ППО", - зазначив Бескрестнов.

За його версією, постійний зв’язок із дроном до моменту ураження може бути необхідним для точного наведення на конструктивні елементи мостів.

"Додам що без стабільного онлайн керування прям до момента удару, точно влучити в опору або ванти моста неможливо. Нехай я помилюся у своїй думці про ретранслятори…", - заявив Бескрестнов.

Після цього він додав, що українська сторона перевіряє уламки збитих дронів у пошуках можливих засобів зв’язку. За словами Бескрестнова, інших передбачуваних технологій, які могли б забезпечувати таке керування, поки не виявили.

"Додам що ми ретельно досліджуємо всі уламки. Інших "таємних" засобів зв’язку (LTE, "Рассвет", квантовий модем інопланетян) ми не знаходимо", - додав він.

Удари по мостах у Києві можуть мати відкладені наслідки - експерт попередив про приховані пошкодження

Удари по мостах у Києві можуть спричинити пошкодження, які не вдасться виявити під час первинного огляду, а визначити терміни відновлення конструкцій заздалегідь буде практично неможливо. Багато залежатиме від типу зброї, яку застосовує Росія. Про це повідомив транспортний експерт Дмитро Беспалов в інтерв’ю Главреду.

"Наприклад, радник президента Сергій "Флеш" Бескрестнов говорив, що росіяни створили для дронів певний кумулятивний ріжучий заряд. Я одразу подумав: якщо вони розробляли його для опор ЛЕП і кабелів, то теоретично такий принцип може використовуватися й проти вант - сталевих тросів мосту", - зазначив Беспалов.

Проблему ускладнює те, що інженери мають дуже обмежений досвід оцінки мостових конструкцій після систематичного застосування сучасної зброї. Навіть досвід Антонівського мосту не дає змоги точно спрогнозувати наслідки нових атак.

Одразу після атаки фахівці можуть побачити лише частину проблем. Наприклад, зовнішні дефекти бетону ще не означають, що всередині конструкції немає інших пошкоджень.

"Такі відстрочені ефекти можуть накопичуватися, особливо якщо ворог систематично застосовуватиме одну й ту саму тактику. У певний момент може виникнути необхідність у тривалій експертизі, щоб визначити, чи можна взагалі продовжувати експлуатацію конструкції", - додав Беспалов.

Удари по Києву - останні новини за темою

Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий спростувавпоширені в ЗМІ чутки про нібито підготовлені відомством запити щодо релокації дипломатичних місій із столиці. У відомстві наголосили, що іноземні дипломати наразі продовжують роботу в Києві та офіційно не повідомляли про плани переїзду до Львова, хоча в приватних бесідах і обговорювалися гіпотетичні сценарії передислокації на захід України або до східної Польщі.

Народний депутат Володимир Крейденко окреслив потенційні варіанти організації альтернативного сполучення між берегами Дніпра у разі пошкодження мостових переходів. Серед можливих рішень розглядають розгортанняпоромних і понтонних переправ, а також створення нових річкових маршрутів - зокрема, сполучення від масиву Славутич до Поштової площі з подальшою пересадкою пасажирів на метрополітен.

2 вересня мер столиці Віталій Кличко повідомивпро влучання по Південному мосту, куди негайно вирушили фахівці екстрених служб.