Росія розглядає острови країн НАТО як потенційні цілі: хто під загрозою

Російські аналітики дедалі частіше обговорюють острови Балтійського моря — Готланд, Аландські острови та Борнхольм, а також північноатлантичні архіпелаги — данські Фарерські острови та норвезький Шпіцберген — як можливі цілі для майбутніх дій проти Заходу.

Про це повідомляє видання Eurasiareview.

Особливий правовий статус

Особливу увагу привертають Фарери та Шпіцберген через їхній унікальний правовий статус. Попри належність країнам НАТО, ці території функціонують у рамках особливих міжнародних договорів.

Шпіцберген регулюється угодою 1920 року про економічну діяльність. Фарерські острови мають статус, який дозволяє їм не завжди підпорядковуватися правилам Європейського Союзу.

Інформаційна підготовка Кремля

Зростання кількості публікацій у російських ЗМІ на цю тему може свідчити про те, що Кремль закладає інформаційний фундамент для майбутніх кроків. Москва намагається використовувати аргументи, покликані внести розкол у ряди західних союзників.

На порталі Фонду стратегічної культури висловлюється думка, що Росія нібито не загрожує контролю Норвегії над Шпіцбергеном, а навпаки — виступає захисницею договору 1920 року. Російські аналітики стверджують, що Осло недооцінює загрозу з боку США, які після заяв про важливість Гренландії нібито можуть спробувати взяти під контроль і Шпіцберген.

За версією Москви, поширення норвезьких санкцій на архіпелаг у 2022 році порушило міжнародні домовленості і відкрило шлях для американської експансії. Таким чином Росія традиційно намагається виставити себе захисницею суверенітету інших країн від «уявної загрози».

Фарерські острови

Аналогічна ситуація складається навколо Фарерських островів. Російські експерти заявляють, що спроби Данії включити архіпелаг до санкційного режиму ЄС порушують угоду 1977 року, яка гарантує Фарерам незалежність від правил союзу.

Конфлікт загострився через квоти на риболовлю в місцевих водах, які раніше були доступні Росії. Москва висловлює невдоволення тиском Копенгагена на регіональний парламент і відкрито сподівається на опір місцевої влади.

Стратегія Кремля

У обох випадках Кремль прагне представити себе гарантом дотримання існуючих правил і перекласти відповідальність за ескалацію на Данію та Норвегію. Така стратегія часто передує спробам Москви в односторонньому порядку змінити міжнародний порядок на свою користь.

Раніше повідомлялося, що Росія підігріває напруженість в Арктиці в боротьбі за Шпіцберген.