Таємні переговори: США та РФ обговорюють багатомільярдну нафтову угоду

Світова арена, обтяжена конфліктом в Україні, стала свідком неочікуваного повороту подій. Переговори адміністрації президента США Дональда Трампа з Москвою, які спочатку стосувалися мирного врегулювання, вийшли за ці межі. Тепер вони охоплюють можливість укладення багатомільярдної угоди щодо міжнародних активів російської нафтової компанії "Лукойл".

До цього процесу залучені спеціальні посланці Трампа — Стів Віткофф та Джаред Кушнер. Цей дует, відомий своїми зв'язками у вищих ешелонах влади, став ключовою ланкою у складній мережі дипломатичних та бізнесових відносин.

5 вересня у Кремлі під час зустрічі з Віткоффом і Кушнером, президент Росії Володимир Путін особисто порушив питання про продаж активів "Лукойлу". Як стверджують джерела, Путін мав на меті продемонструвати росіянам можливість відновлення ділового співробітництва зі США. Американські представники погодилися розглянути цю пропозицію, вбачаючи в ній не лише інструмент поліпшення відносин, а й спосіб вплинути на зниження світових цін на енергоносії.

Міжнародний портфель "Лукойлу", що став предметом цих переговорів, є величезним. Він включає нафтові родовища, переробні підприємства та мережі автозаправних станцій у кількох країнах, зокрема, родовища в Камеруні, нафтопереробні заводи в Європі та автозаправки в американському штаті Нью-Джерсі. На початку 2026 року компанія оцінювала свої закордонні активи у 20 мільярдів доларів.

Основним претендентом на придбання цих активів стала група інвесторів на чолі з американським бізнесменом Тоддом Боелі. До цієї групи також увійшли дві близькосхідні структури та підрозділ уряду США — Міжнародна фінансова корпорація розвитку США. Передбачається, що найбільшу частку отримає катарський конгломерат, який перебуває під контролем братів Мутаза та Рамеза Аль-Хайятів, а також інвестиційний фонд з Абу-Дабі, пов’язаний із шейхом Тахнуном бін Заїдом Аль-Нахайяном.

Хоча "Лукойл" формально є приватною компанією, укладення угоди вимагає згоди як американської влади, так і Кремля. У Москві остаточне рішення фактично пов'язують із Володимиром Путіним, тоді як у США схвалення має надати Міністерство фінансів, яке відповідає за дотримання санкційного режиму. Остаточне рішення про продаж ще не ухвалено, а обмеження, запроваджені проти закордонних активів "Лукойлу", неодноразово продовжувалися, останнє продовження діє до 29 жовтня.

Потенційний продаж активів "Лукойлу" привернув додаткову увагу через тісні зв’язки деяких учасників угоди з людьми, безпосередньо залученими до переговорів між Вашингтоном і Москвою. Раніше брати Аль-Хайят уклали партнерство з The New York Times повідомляє, що Джаред Кушнер та Іванка Трамп для фінансування масштабного проєкту елітного готельно-курортного комплексу на півдні Албанії.

Шейх Тахнун, у свою чергу, контролює фонд Lunate, що є одним із найбільших акціонерів приватної інвестиційної компанії, заснованої Кушнером після відходу з Білого дому. Крім того, один з інвесторів, які претендують на активи "Лукойлу", є співвласником криптовалютної компанії World Liberty Financial, одним із співзасновників якої виступив Стів Віткофф. Хоча доказів того, що Кушнер або Віткофф особисто отримають фінансову вигоду від угоди, немає, ці зв'язки підкреслюють переплетення особистих ділових інтересів із геополітикою.

Представниця спецпосланця заявила, що у нього "немає конфлікту інтересів і немає фінансової зацікавленості в цій справі".

Ця складна угода, що перебуває на стику політики та великого бізнесу, продовжує тримати в напрузі світові ринки та дипломатичні кола. Її успішне завершення може не лише переформатувати енергетичний ландшафт, але й стати сигналом до нових форм взаємодії між США та Росією. Однак шлях до реалізації залишається складним, вимагаючи схвалення з обох сторін та подолання численних політичних та економічних перепон.