Логістичний кошмар і зупинка руху через Дніпро: удари рф можуть стати катастрофою

Росія методично атакує мости Києва, намагаючись перерізати сполучення між правим і лівим берегами столиці. Як пише американське видання The New York Times, успіх таких атак загрожує Києву справжнім «логістичним кошмаром» — багатокілометровими заторами, збоями в роботі громадського транспорту та фактичною зупинкою руху через Дніпро.

Вранці 2 жовтня через чергову атаку в столиці повністю перекрили Південний міст — рух зупинили в обох напрямках. За даними міської влади, лише за одну добу цей об'єкт був атакований уже вчетверте. Одночасно повністю обмежили рух і мостом Патона, а мостом «Метро» транспорт пропускали лише частково — по одній смузі з лівого берега на правий.

Через перекриття місту довелося змінювати маршрути частини громадського транспорту. Лівий берег буквально застряг у заторах, а потоки автомобілів перекинулися на інші переправи — будь-яке додаткове обмеження миттєво позначалося на всьому місті. NYT звертає увагу: щоб дезорганізувати життя столиці, Росії зовсім не обов'язково скидати мости у воду.

Військово-політичний оглядач Олександр Коваленко пояснив виданню «Фокус», що повне руйнування мосту — завдання значно складніше, ніж може здатися, особливо якщо атаку ведуть дрони-камікадзе з бойовою частиною близько 90 кг. «Якщо будуть залучені саме дрони-камікадзе з бойовою частиною 90 кг, це буде дуже тривалий процес. Зруйнувати міст дуже складно», — зазначив він.

Натомість, за словами експерта, ворогу достатньо пошкодити переправу так, щоб подальший рух по ній став небезпечним. Тоді міст не зносять, а визнають аварійним і закривають. Далі виникає замкнене коло: об'єкт ремонтують, відкривають — і росіяни знову завдають удару, часом навіть під час відновлювальних робіт.

Військовий експерт Дмитро Снєгірьов наголошує, що йдеться не лише про окремий район міста, а про порушення всієї логістики — і цивільної, і військової. Дніпро ділить Київ на дві великі частини, які щодня залежать одна від одної: люди їздять на роботу, курсує громадський транспорт, перевозяться вантажі. Фактично це поділ України на правобережну та лівобережну частини, тому значення мостів надзвичайно велике.

Окрему небезпеку експерти вбачають у тому, що після атаки мости перекривають для обстеження. З обох боків швидко скупчуються легкові авто, автобуси й вантажівки, утворюючи великі нерухомі колони. «Вони штучно створюють багатокілометрові черги, машини стоять нерухомо — і це вже концентрація цілей», — попереджає Снєгірьов. Саме ці скупчення можуть стати наступною мішенню повторного удару.

На думку Коваленка, кінцевою метою таких атак є не лише транспортний колапс, а й тиск на населення. Росія розраховує на панічні настрої та відчуття, ніби влада не здатна забезпечити нормальне життя міста. Експерт вважає, що Україна має ширше застосовувати тактику «дзеркального удару» проти російської транспортної інфраструктури у прикордонних областях.

Чи здатна РФ фізично зруйнувати мости

За оцінкою експертів, повністю скинути київські мости в Дніпро Росії наразі складно. Для цього потрібні не лише дрони, а й ракети, та навіть тоді результат не гарантований. Прикладом є міст у Затоці на Одещині, по якому РФ застосовувала різні види озброєння — від Х-22 до «Оніксів»: об'єкт руйнувався, але стояв. Аналогічно Антонівський міст у Херсоні вдалося вивести з ладу, однак фізично зруйнували його самі росіяни під час відступу.

Що загрожує киянам у разі закриття мостів

Експерти називають три ключові ризики: пошкодження конструктивних елементів мостів (вантів і металевих опор), навмисне створення заторів зі скупченням громадянського транспорту, які можуть потрапити під повторний удар, а також необхідність терміново посилювати оборону переправ. У разі погіршення ситуації пасажирами радять заздалегідь перевіряти актуальні маршрути громадського транспорту та альтернативні переправи через Дніпро.