Втрачені мільйони: як російські удари знищили третину українських книжок

На окупованих територіях російські військові систематично вилучають та знищують україномовні видання з бібліотек, що, за словами заступниці міністра культури Богдани Лаюк, є свідченням усвідомлення важливості українських книжок для формування ідентичності. Ця політика поширилася й на підконтрольну Україні територію, де масовані удари по складах призвели до катастрофічних наслідків.

Одним із таких ударів стала атака на склад харківського видавництва «Ранок». Співзасновник Віктор Круглов та п'ятеро керівників зібралися о 11:00 для обговорення підготовки до шкільного сезону, коли на складі зберігалися 628 тисяч нових підручників. Майже одразу після початку зустрічі пролунав вибух приблизно за 30 метрів від них.

Команда видавництва спробувала самотужки загасити полум'я, проте невдовзі пролунав другий удар. Усвідомлюючи небезпеку наступних атак, працівники розпочали евакуацію. Круглов відзначив дивовижну обставину: з п'ятдесяти людей, які того дня були на зміні, ніхто не постраждав.

Склад було атаковано реактивними дронами Shahed, які, як зазначається, є швидшими за попередні версії, що ускладнює їх перехоплення. Поєднання вибухів, авіаційного пального та великої кількості паперу призвело до руйнівної пожежі. Рятувальникам знадобився тиждень, щоб взяти вогонь під контроль, але жодної книжки врятувати не вдалося.

Внаслідок цієї пожежі згоріли вісім мільйонів примірників книжок, що становило понад 85% всіх запасів видавництва «Ранок». Ці книжки були створені та надруковані українською мовою. Наслідки цієї втрати стануть відчутними восени, коли розпродадуться наявні в магазинах примірники і поповнювати асортимент буде нічим.

Цей випадок є лише частиною загальної картини. За урядовою оцінкою, за літо російські удари знищили 13 мільйонів українських книжок, що становить третину всіх примірників, надрукованих в Україні цього року. Окрім «Ранку», постраждали й інші видавництва, зокрема MISON та BookChef, які також втратили свої тиражі внаслідок атак на склади в липні 2026 року.

Ширше, ці втрати розглядаються в контексті війни проти української культури, літератури та мови. Переконання російського диктатора у відсутності окремої української культурної ідентичності стало однією з передумов повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року. Водночас після вторгнення українська видавнича галузь пережила піднесення, яке тепер перебуває під загрозою через інтенсивність російських атак.

Заступниця міністра культури Богдана Лаюк пояснює, що останні удари по книжкових запасах є частиною російської кампанії проти складів та центрів обробки замовлень різного призначення. Вона вважає, що Росія атакує склади навколо Києва, оскільки не може захопити столицю, прагнучи позбавити людей можливості жити звичайним життям, частиною якого є книжки. Це вписується в загальну тактику ударів по об'єктах, від яких залежить повсякденне життя населення.

«Коли бачиш те, що було створено твоїм мозком, твоїми руками, твоєю уявою, зіпсовано Росією, це жахливе відчуття», — сказав Віктор Круглов, співзасновник і генеральний директор видавництва «Ранок».

«Коли росіяни окупують, перше, що вони роблять – і ми знаємо це з територій, які були окуповані, а потім звільнені у 2022 році в Херсонській та Харківській областях, — це йдуть до бібліотек, дістають книги українською мовою та знищують їх», — зазначила Богдана Лаюк, заступниця міністра культури, повідомляє The Guardian.

Ці систематичні удари по українському книговиданню створюють величезні виклики для видавців та читачів, але вони також зміцнюють рішучість українського суспільства захищати свою культурну спадщину. Незважаючи на руйнування, українська книжкова спільнота продовжує шукати шляхи для відновлення, демонструючи стійкість перед обличчям безпрецедентних загроз.