/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2F26c964cfc411a0322f57fb00b6f05f1b.jpg)
Чим шимпанзе відрізняються від людей у дружбі: вчені знайшли відповідь
Шимпанзе
Шимпанзе значно рідше крадуть їжу у тих, із ким мають близькі стосунки. До такого висновку дійшли біологи, які досліджувалиповедінку тварину заповіднику на острові Нгамба в Уганді. Вчені також виявили, що реакція на крадіжку залежить від того, хто саме забрав їжу — друг чи «чужий».
Результати дослідження опублікували в журналі Evolution and Human Behavior, пише popsci.
Як учені визначали друзів серед шимпанзе
Дослідникам спочатку потрібно було встановити, які тварини мають близькі стосунки. Для цього вони понад 800 годин спостерігали за 26 шимпанзе у заповіднику.
Учені аналізували, як часто тварини доглядають одна за одною, взаємодіють протягом дня та перебувають поруч. На основі цих спостережень дослідники визначили пари тварин, які мали найбільш тісні зв’язки.
Водночас науковці обережно використовують поняття «дружба», оскільки людські уявлення про емоції та стосунки не завжди можна безпосередньо переносити на інших тварин.
Після цього вчені провели експеримент. В одній кімнаті розмістили шимпанзе, перед яким стояли три лотки зі шматочками ананаса. Лотки були з’єднані мотузкою з іншою кімнатою, де перебувала інша тварина.
Шимпанзе в другій кімнаті міг потягнути за мотузку та забрати ананас у свого родича.
У кого шимпанзе крали частіше
Результати виявилися показовими. У шимпанзе, які не були друзями, їжу крали у 70% випадків, тоді як у друзів — у 61%.
На перший погляд різниця у 9 відсоткових пунктів може здаватися невеликою. Однак кожну тварину перевіряли як у ситуації з другом, так і в ситуації з не-другом. Це дало дослідникам підстави вважати, що результат не пояснюється випадковістю.
За словами співавтора дослідження Одеда Рітова з Каліфорнійського університету в Берклі, це перша робота, яка продемонструвала, що шимпанзе можуть стримувати антисоціальну поведінку стосовно друзів.
Вчені також спостерігали за реакціями шимпанзе, у яких забирали їжу. Вони оцінювали тупотіння, удари кулаками та крики тварин.
Виявилося, що спочатку шимпанзе сильніше реагували, коли ананас забирав саме друг. Проте після цього вони швидше заспокоювалися, ніж у випадках, коли їжу викрадав не-друг.
Змінювалася і поведінка самого «крадія». Ті шимпанзе, які забирали їжу у не-друзів, значно довше демонстрували негативні емоції. На думку дослідників, це може свідчити про те, що тварини сприймали таку взаємодію як більш конфліктну.
«Це свідчить про те, що у шимпанзе можуть існувати взаємні очікування з обох сторін дружби, що робить ці стосунки більш схожими на складну дружбу, яку ми спостерігаємо у людей», — пояснив Рітов.
Чому це важливо для розуміння людської дружби
Психолог із Каліфорнійського університету в Берклі та старший автор дослідження Ян Енгельман зазначив, що вчені вже знаходили у приматів, які не належать до людей, наміри, пов’язані з конкретними стосунками.
Однак людська дружба передбачає не лише особливе ставлення до певної людини, а й сильніші очікування.
«Ми очікуємо від наших друзів більшого», — пояснив Енгельман.
За його словами, отримані результати допомагають краще зрозуміти еволюційне походження дружби. Подібні соціальні очікування могли стати основою людських моральних принципів.
Рітов також припустив, що такі очікування могли бути своєрідними «будівельними блоками» масштабнішої співпраці, характерної для людей.
Очікування, якішимпанзе мають від своїх друзів або близьких партнерів зі співпраці, могли перерости у більш загальні очікування щодо того, як ми повинні поводитися один з одним, кажуть вчені.

