Естонія: "активна оборона" проти РФ – нова стратегія та мільярдні закупівлі

Протягом останніх десяти років оборонна доктрина Естонії передбачала швидку мобілізацію та ведення партизанської війни до прибуття підкріплень від НАТО. Однак, ретельне спостереження за діями російської армії в Україні змусило естонське військове командування переглянути ці плани.

Військові керівники дійшли висновку, що Кремль готовий знищувати все на своєму шляху та не рахується з втратами заради утримання захоплених територій, що зробило стару модель неефективною. Це розуміння стало каталізатором для розробки нової, більш рішучої стратегії.

У травні уряд Естонії офіційно запровадив термін "активна оборона" до своєї концепції національної безпеки, що ознаменувало початок тихої, але кардинальної реорганізації збройних сил. Головна бойова сила країни – Перша естонська бригада – назавжди передислоковується з головної військової бази в Тапі до Йихві, що розташоване лише за 50 кілометрів від російського кордону.

Паралельно з цим, у прикордонній Нарві також будується база, розрахована на 1000 військовослужбовців, а Естонія активно закуповує новітнє озброєння. За останній рік країна підписала контракти на придбання дев'яти американських ракетних систем залпового вогню Himars та дев'яти південнокорейських РСЗВ Chunmoo, а також балістичних ракет M57 з дальністю польоту до 300 км.

Ці системи дозволяють завдавати ударів вглиб російської території, оскільки відстань від естонських баз до Санкт-Петербурга становить 260 км. Полковник Тармо Кундла, командир Першої естонської бригади, підкреслив, що мета Естонії – "починати з кордону і перемагати вже в перших боях", утримуючи ворога та руйнування війни подалі від естонської території.

Керівники збройних сил та розвідки Естонії не вважають, що Росія прагне повномасштабної війни з НАТО щонайменше протягом найближчих двох років, але переконані, що Москва готується до можливого майбутнього конфлікту. Це змусило країну діяти на випередження, посилюючи свої оборонні можливості та готуючись боротися за кожен дюйм території з першого дня будь-якого вторгнення.

Ці зміни відображають глибоке занепокоєння країн Балтії щодо потенційної агресії з боку Росії. Військова розвідка Естонії особливо побоюється обмежених дій проти прикордонних цілей, таких як переважно російськомовне місто Нарва, що може стати провокаційним випробуванням рішучості НАТО та спробою розколоти альянс.

На тлі цих подій міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна закликав європейських лідерів відмовитися від терміна "гібридні атаки" для опису дій Росії, наголошуючи, що організовані Москвою диверсії є частиною систематичної кампанії проти європейських країн, яку слід сприймати як "своєрідну війну".

"Щоб стримування було переконливим, ми маємо зробити агресію проти нас немислимою. Наша мета чітка: утримати ворога та руйнування війни подалі від естонської території", – наголосили в Міністерстві оборони Естонії.

Полковник Тармо Кундла, командир Першої естонської бригади, підкреслив: "З військової точки зору це дуже складно. Ми не можемо маніпулювати противником. Ми маємо вибудувати наші лінії вже сьогодні. Це оборона на висунутих позиціях".

Стратегія "активної оборони" Естонії, підтримана значними інвестиціями в оборону – очікується, що до 2027 року витрати перевищать 5% ВВП, а загалом на національну оборону виділять 2,2 мільярда євро – є яскравим свідченням глибоких змін у безпековій архітектурі регіону. Вона демонструє рішучість країни захищати свій суверенітет, ґрунтуючись на реальних уроках війни та прагненні до максимально ефективного стримування потенційного агресора, як повідомляє Financial Times, зокрема у публікації Financial Times.