/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2Fb639578696023e1e340f444e0e022990.png)
Голос Мелоні під захистом: як прем'єрка Італії бореться з діпфейками ШІ
Історія Джорджі Мелоні як публічної особи тісно переплетена з її знаменитою фразою. У 2019 році, під час мітингу, вона виголосила слова: «Я Джорджія, я жінка, я мати, я італійка, я християнка». Ця фраза миттєво стала вірусною в Італії, надихнувши навіть на створення танцювального реміксу. Пізніше, у 2021 році, ця ж фраза дала назву її автобіографічній книзі «Io sono Giorgia».
Проте популярність має свою ціну. За останні роки Мелоні неодноразово стикалася з поширенням фейкових зображень в інтернеті, які іноді видавали за справжні. Серед них було підроблене фото, на якому вона нібито сиділа на ліжку в спідній білизні. Це змусило її публічно висловитися про небезпеку діпфейків, які, за її словами, можуть «обманювати, маніпулювати та завдавати шкоди будь-кому».
У відповідь на цю загрозу, 5 жовтня, Джорджа Мелоні подала заявку до Європейського відомства з інтелектуальної власності, щоб зареєструвати свій голос як торговельну марку. До заяви було додано чотирисекундний аудіозапис, на якому вона двічі повторює італійською фразу «Io sono Giorgia Meloni» (Я — Джорджа Мелоні). Цей крок, як повідомляє Reuters, є спробою захиститися від діпфейків, створених за допомогою штучного інтелекту.
Інформацію про заявку, яку вперше опублікувала італійська газета La Repubblica, підтвердив італійський чиновник на умовах анонімності. Мелоні наголосила на важливості перевірки контенту перед його поширенням, зазначивши: «Я можу захистити себе, але багато інших не можуть». Її заявка в EUIPO наразі перебуває на стадії розгляду.
Італійські ЗМІ зазначають, що навіть у разі схвалення заявки торговельна марка не зможе повністю запобігти автоматичному поширенню імітації її голосу, створеним штучним інтелектом. Однак це може стати додатковим правовим інструментом проти несанкціонованого використання її образу. У 2024 році Мелоні вже ініціювала цивільний позов проти чоловіка, якого звинувачують у створенні порнографічних діпфейків з її обличчям.
Сьогодні Джорджа Мелоні продовжує обіймати посаду голови Ради міністрів Італії з 2022 року, будучи першою жінкою на цій посаді. Її дії відображають ширшу проблему, з якою стикаються політики, публічні люди та громадські діячі у зв'язку зі стрімким поширенням контенту, створеного за допомогою штучного інтелекту, де переконливо відтворюються їхні голоси та зображення.
Випадок Джорджі Мелоні підкреслює зростаючу проблему діпфейків, які стають все більш реалістичними завдяки розвитку штучного інтелекту. Ця технологія дозволяє створювати фейкові аудіо- та відеозаписи, які майже неможливо відрізнити від справжніх, що створює загрозу для репутації та приватності людей. Італійські ЗМІ повідомляють, що такі технології можуть «обманювати, маніпулювати та завдавати шкоди будь-кому».
Прагнення Мелоні захистити свій голос за допомогою торговельної марки відображає ширшу тенденцію в суспільстві, де зростає потреба у правових інструментах для боротьби з цифровими маніпуляціями. Хоча торговельна марка не може повністю унеможливити створення діпфейків, вона може створити додаткові юридичні перешкоди для недобросовісного використання образів і голосів публічних осіб. Цей крок є одним із прикладів того, як лідери намагаються адаптуватися до викликів нової цифрової ери.
«Я можу захистити себе, але багато інших не можуть», – заявила Джорджа Мелоні у травні, коментуючи поширення фейкових фотографій.
На тлі стрімкого поширення контенту, створеного за допомогою штучного інтелекту, де переконливо відтворюються голоси та зображення, Мелоні підкреслила, що діпфейки можуть «обманювати, маніпулювати та завдавати шкоди будь-кому», закликавши користувачів перевіряти контент, перш ніж його поширювати, пише AP News.
Історія Джорджі Мелоні є яскравим прикладом того, як технологічний прогрес створює нові виклики для публічних осіб. Її боротьба за захист свого голосу від діпфейків ШІ може стати прецедентом для інших лідерів, шукаючих способів зберегти свою автентичність у світі, що швидко змінюється, і підкреслює важливість адаптації правових механізмів до реалій цифрової ери.

