Несподіваний розкол: Гончаренка виключили з фракції через "мирний план"

4 жовтня 2026 року Олексій Гончаренко оприлюднив свій "мирний план" у колонці на "Український правді", який він раніше частково поширював у соцмережах. Цей план містив пропозиції, що, за оцінкою "Європейської Солідарності", прямо суперечили їхнім базовим ідеологічним засадам, таким як сильна українська армія, українська мова, незалежна українська церква та членство України в ЄС і НАТО.

Пропозиції Гончаренка включали відмову від НАТО з переходом до переговорів про нейтралітет України, перегляд мовного законодавства з можливим офіційним використанням російської мови, збереження діяльності церков, пов'язаних із Москвою, а також поетапне зняття санкцій з РФ в обмін на припинення далекобійних ударів. Крім того, план передбачав фіксацію поточної лінії фронту та залучення Китаю як гаранта безпеки.

Ці публічні висловлювання стали переломним моментом. У пресслужбі партії заявили, що для них існує межа, коли йдеться про фундаментальні цінності держави. "Принципи, такі як сильна українська армія, українська мова, незалежна українська церква, членство України в Європейському Союзі та НАТО, є фундаментом української державності, який допоміг вистояти у роки війни з Росією і має визначати її майбутнє", – наголосили в політсилі.

Фракція "Європейська Солідарність" визнала, що подальша спільна політична діяльність з Олексієм Гончаренком стала неможливою через принципові розбіжності. "Це рішення не перекреслює років спільної роботи. Але партійна єдність не може бути формальністю, за якою приховуються принципово різні відповіді на питання про майбутнє держави", – йдеться у заяві.

В офіційній заяві Європейська солідарність також звернулася до чинної влади, закликавши її розпочати чесний діалог із суспільством щодо реалістичної стратегії досягнення справедливого миру. Партія підкреслила, що "Плани стійкості" та "декларації потужності" вже не дають відповідей на ключові питання, і Україні потрібна складна розмова про завершення війни та отримання дієвих гарантій безпеки.

Наразі "Європейська Солідарність" продовжує наполягати, що компроміси можливі лише в тих питаннях, які не стосуються незалежності України, її європейського майбутнього, національної ідентичності та права самостійно визначати систему власної безпеки. Позиція тисяч партійців, що захищають Україну в лавах Збройних Сил України, залишається вирішальною для формування поглядів партії.

Виключення Гончаренка з фракції підкреслює глибокі суперечності, які можуть виникати навіть всередині однієї політичної сили в умовах війни. Це також свідчить про чутливість питань, що стосуються територіальної цілісності, мовної політики та геополітичного курсу країни. Публічна дискусія, яку викликали пропозиції Гончаренка, виявила суспільний запит на прозору стратегію завершення війни, що змушує політичні сили чітко визначати свої "червоні лінії".

Цей інцидент також відображає виклики, з якими стикається українське суспільство у пошуку шляхів до справедливого миру. Бачення майбутньої архітектури безпеки України, її роль у європейській та світовій спільноті, а також межі можливих поступок стають предметом гострих дискусій, що свідчить про складність компромісів у сучасній політичній реальності.

"Для "Європейської Солідарності" такими принципами є сильна українська армія, українська мова, незалежна українська церква, членство України в Європейському Союзі та НАТО. Ми переконані: це фундамент української державності, який допоміг Україні вистояти у роки війни з Росією і має визначати її майбутнє", – підкреслили в партії "Європейська Солідарність".

"Ми готові до цієї дискусії. Але наша вихідна позиція незмінна: мир не може оплачуватися відмовою від того, заради чого і завдяки чому Україна вистояла у цій війні. Компроміси можуть бути частиною шляху до завершення війни. Але незалежність України, її європейське майбутнє, питання національної ідентичності та право самій визначати систему власної безпеки – не предмет компромісу", – йдеться у заяві фракції.

Політичний ландшафт України продовжує формуватися під впливом викликів воєнного часу, де принципи і стратегічне бачення майбутнього країни стають визначальними. Цей випадок підкреслює важливість ідеологічної єдності та чіткої позиції в питаннях національної безпеки, що віддзеркалює прагнення суспільства до стабільності та чітких орієнтирів у складний період.