/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2F0ea121d20c61aafaef394c7978e92783.jpg)
Чи зможе РФ повністю зруйнувати мости в Києві: експерт пояснив, від чого це залежить
Чи витримають мости Києва удари «шахедів» і ракет: експерт пояснив, від чого це залежить / © УНІАН
Росія стала завдавати ударів по мостах через Дніпро у Києві. Через те, що переправи час від часу перекривають для усунення пошкоджень, столиця зіткнулася з ледь не транспортним колапсом. Проте киян хвилює ще одна думка — а чи може РФ взагалі зруйнувати чи знищити київські мости.
Відповідь на це питання дав в інтерв’ю DW доцент кафедри мостів, тунелів та гідротехнічних споруд Національного транспортного університету, інженер-проєктувальник та експерт з технічного обстеження будівель і споруд Андрій Корецький (не плутати з прем’єром Сергієм Корецьким).
Експерт наголосив, що міст не є фортифікаційною спорудою. Він не розрахований на пряме влучання артилерійського снаряда чи авіабомби. Це цивільна конструкція.
Корецький навів приклад, що у полотні Північного мосту внаслідок ворожої атаки утворився отвір.
«Мостове полотно не є основною тримальною конструкцією. Це елемент мосту, який спирається на ригелі, опори, фундамент. Отвір в ньому можна усунути відносно швидко. Отвір у проїзній частині впливає на загальний технічний стан, але цей вплив не такий суттєвий, як пошкодження несних конструкцій, які підтримують і розподіляють вагу. Зі стриманим оптимізмом можу додати: коли після атаки зупиняли метро й рух Південним мостом, то провели огляд і рух відкрили вже через півтори-дві години. Отже, отримані пошкодження не видалися критичними експертам, які оглядали міст», — зазначив інженер.
Чи витримають мости удари дронів і ракет
Корецький пояснює, що пошкодити або вивести з експлуатації великий містовий перехід у Києві за допомогою одного чи навіть кількох влучань дронів майже неможливо — для цього потрібен «неймовірний збіг обставин».
«Щоб зрозуміти, витримає міст чи ні, потрібно більше вихідних даних. Наприклад, „шахеди“ літали з 50 кілограмами чи 90 кілограмами вибухівки? Це різний вплив. Крилата ракета несе ще більше, а балістика, „циркони“ — це знову інший вплив», — пояснив він.
Попри те, що цивільні інженерні споруди початково не розраховувалися на вибухові хвилі від ракет чи безпілотників, їх рятує закладений під час проєктування запас міцності.
«Мости не були розраховані на „шахеди“ чи ракети. Але певний запас міцності за рахунок закладених під час проєктування коефіцієнтів надійності є, і зараз цей ресурс працює на нас — допомагає зменшити вплив ударної хвилі на конструкцію», — зазначив експерт.
Раніше в Інституті вивчення війни (ISW) пояснили, яка мета російських ударів по мостах.

