Вибачення не виправдали очікувань: Сеул готує «рішучі заходи» проти України

Все почалося в січні 2025 року, коли українські військові захопили двох північнокорейських солдатів у Курській області, які воювали на боці Росії. Ці військовополонені, доля яких вирішувалася на найвищому рівні, мали стати причиною дипломатичного непорозуміння, що зараз переросло у серйозний конфлікт між двома країнами.

У середині вересня 2026 року, після домовленостей між Україною та Південною Кореєю, ці двоє військових прибули до Сеула. Для Південної Кореї, яка юридично вважає всіх північнокорейців своїми громадянами, їхнє прийняття було важливим кроком. Однак подальші події розгорнулися неочікувано.

Під час виступу на Генеральній асамблеї ООН президент України Володимир Зеленський публічно повідомив про передачу північнокорейських військовополонених Сеулу. Цей крок став «вибухом» для Південної Кореї, яка стверджувала, що існувала домовленість про конфіденційність цієї інформації. Міністр закордонних справ Південної Кореї Чо Хюн наголошував, що така домовленість була необхідна для захисту військових та їхніх родин, що залишаються в КНДР.

У відповідь на публічне розголошення, Сеул негайно висунув вимогу офіційних пояснень та вибачень від Києва, заявивши про порушення домовленостей. Хоча українська сторона заперечувала існування такої угоди про конфіденційність, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга назвав ситуацію «дипломатичним непорозумінням» і висловив надію на швидке врегулювання.

6 жовтня міністр закордонних справ Південної Кореї Чо Хюн заявив, що Україна надала вибачення, але вони «не відповідають тому рівню, якого ми очікували». Це свідчить про глибоку розбіжність у поглядах на серйозність ситуації. Пан Чо Хюн також повідомив, що його країна розглядає різні варіанти «рішучих заходів», включно з можливим відкликанням посла Південної Кореї в Україні Пак Хі-чана.

Наразі ситуація залишається напруженою, і Південна Корея продовжує шукати шляхи для дипломатичного врегулювання, водночас наголошуючи на важливості збереження двосторонніх відносин. Хоча Сеул прагне вирішити суперечку дипломатичним шляхом, його рішучість вжити «додаткових заходів» свідчить про те, що конфлікт може мати серйозні наслідки для співпраці між країнами.

Згідно з припущеннями міністра закордонних справ Південної Кореї Чо Хюна, яке він назвав своєю особистою інтерпретацією, президент України Володимир Зеленський, можливо, хотів продемонструвати Організації Об'єднаних Націй, що Україна діє як ліберальна демократія. Це підкреслює різні мотиви та контексти, що впливають на дипломатичні рішення обох країн.

Південна Корея викликала виконувача обов'язків посла України Андрія Вєшкіна для надання пояснень та висловлення стурбованості з приводу розголошення інформації, що свідчить про серйозність проблеми для Сеула. Незважаючи на це, Київ зацікавлений у продовженні співпраці із Сеулом, що може слугувати основою для майбутнього врегулювання.

Міністр закордонних справ Південної Кореї Чо Хюн 6 жовтня [заявив](https://en.yna.co.kr/view/AEN20261006005600315) під час парламентського контролю за діяльністю його міністерства: «Повідомлення, які я отримав (від Сибіги), містили вибачення. Але вони не відповідають тому рівню, якого ми очікували, тому ми маємо намір вжити рішучих заходів».

У відповідь на вимогу Сеула надати пояснення та вибачення, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга назвав ситуацію «дипломатичним непорозумінням» і висловив сподівання, що питання вдасться вирішити найближчим часом, як передає [Yonhap](https://en.yna.co.kr/view/AEN20261006005600315?section=national/diplomacy) News.

Подальший розвиток подій залежить від дипломатичних зусиль обох сторін. Хоча Україна висловила зацікавленість у збереженні співпраці, Південна Корея залишає за собою право на «рішучі заходи». Це вимагає обережності та взаєморозуміння, щоб уникнути погіршення відносин між країнами.