Трагедія в серці Києва: як атака РФ знищила майже 40% будівлі НАН

Осінній день 28 вересня у Києві розпочався звичним робочим ритмом, проте близько 13:30 тишу міста розірвав вибух. У Шевченківському районі, на вулиці Володимирській, 54, російський реактивний дрон влучив у серце української науки — будівлю Президії Національної академії наук. Удар був настільки потужним, що частково зруйнував приміщення другого та третього поверхів, викликавши масштабну пожежу, яка охопила 900 квадратних метрів.

Ця атака не залишила байдужими нікого, але найважче вона вдарила по колективу академії. Під час удару загинули дві співробітниці, серед них Наталя Букало, особиста помічниця колишнього секретаря Ради національної безпеки і оборони України Володимира Горбуліна. Їхня загибель стала нестерпною втратою для всієї наукової спільноти.

Наслідки удару вразили своєю руйнівною силою: із загальної площі будівлі у 2350 квадратних метрів пошкодженими виявилися близько 900 квадратних метрів, що становить майже 40%. Проте шкода не обмежилася лише зонами прямого влучання та вогню. Вода, використана пожежниками під час гасіння, проникла в конструкції та оздоблення, пошкодивши дерев'яні перекриття, дранку та штукатурку. Це зробило непридатними для використання навіть ті приміщення, що вціліли від вогню.

Після трагедії розпочалася напружена робота з ліквідації наслідків. Фахівці Київської аварійно-рятувальної служби (КАРС) активно завершують демонтаж та розбір найбільш небезпечних конструкцій. Водночас співробітники самої академії допомагають розчищати пошкоджені приміщення, готуючи їх до подальших етапів. Найближчим часом з будівлі вивезуть уламки, сміття та вологі пошкоджені матеріали.

Наразі головним завданням є розробка проєкту консервації будівлі. Перший віцепрезидент НАН України В'ячеслав Богданов підкреслив необхідність завершити ці роботи до настання холодів, аби запобігти подальшому руйнуванню. Незважаючи на величезні втрати, вже 30 вересня Президія НАН провела чергове засідання, демонструючи незламність духу.

Попри всі труднощі, міжнародна спільнота висловила свою солідарність. Академія отримала слова підтримки від багатьох міжнародних наукових організацій, і є надія, що ця солідарність переросте у допомогу з відновленням та придбанням необхідного обладнання. Проте, наголошується на важливості перегляду політики тих міжнародних організацій та видань, які продовжують співпрацювати з російськими науковцями.

Будівля Президії Національної академії наук України має глибоке історичне коріння, що сягає 170 років. Зведена у 1850-х роках як пансіон для дівчат, вона стала осередком української науки після заснування Академії у 1918 році. Протягом 108 років вона була домом для провідних науковців, і її пошкодження є ударом не лише по конкретній споруді, а й по інтелектуальній спадщині країни.

Цей напад на академічну установу отримав міжнародний резонанс. Голова Європейської комісії, Урсула фон дер Ляєн, відреагувала на російську атаку, висловивши підтримку рятувальникам, родинам та близьким загиблих. Цей інцидент посилив заклики міжнародній науковій спільноті не повертатися до звичайної співпраці з російськими державними науковими та освітніми структурами, аби не легітимізувати агресію.

"Та частина будівлі, яка не пошкоджена ударом і пожежею, теж, на жаль, наразі непридатна для експлуатації, оскільки горів дах, і вода, яка потрапляла під час гасіння, пошкодила ці приміщення", — зазначив перший віцепрезидент НАН В'ячеслав Богданов, пояснюючи масштаб руйнувань та вторинні пошкодження від води.

Він також додав: "Будівля стара, там дерев'яні перекриття, дранка, штукатурка, і зараз це все відвалюється, тому працювати там неможливо".

"Зараз ми розроблятимемо проєкт цієї консервації і, безумовно, це треба зробити до настання холодів", — наголосив Богданов, говорячи про невідкладність робіт.

Коментуючи міжнародну співпрацю, віцепрезидент висловив надію: "Від початку повномасштабної російської агресії деякі журнали знову почали публікувати статті російських науковців. Я думаю, що після такого чергового прояву варварства вони переглянуть свою політику. Те саме стосується й міжнародних організацій, які, на жаль, досі не виключили Росію зі своїх структур".

Історична будівля Президії НАН України, що вистояла крізь десятиліття, стала ще одним символом стійкості перед обличчям агресії. Її відновлення буде тривалим і складним процесом, що вимагатиме зусиль, часу та міжнародної підтримки. Проте, як і вся українська наука, вона демонструє волю до життя і розвитку, незважаючи на руйнівні удари війни.