На Європу сунуть аномальна холоднеча та шторми: вчені попередили про небезпечні зміни в Атлантиці

Європа в майбутньому може зіткнутися з набагато суворішими зимами через ослаблення Атлантичної меридіональної циркуляції (AMOC) — великої системи океанічних течій, яка переносить теплі тропічні води на північ і відіграє важливу роль у формуванні клімату континенту.

Про це повідомило видання The Telegraph.

Науковців, зокрема, непокоїть велика ділянка холоднішої води на південь від Гренландії, яку називають «холодною плямою». Деякі дослідники вважають її можливою ознакою того, що AMOC вже слабшає.

У разі значного уповільнення або колапсу цієї системи наслідки можуть охопити значну частину Європи. Серед можливих змін вчені називають холодніші зими, сильні шторми, посушливіше літо, підвищення рівня моря та проблеми для сільського господарства.

Чому океанічні течії слабшають

Робота AMOC залежить від процесів, які відбуваються у Північній Атлантиці. Холодна і солона вода там стає щільнішою та опускається на глибину, підтримуючи циркуляцію і переміщення теплої води з південних широт на північ.

Завдяки цьому клімат значної частини Європи залишається м’якшим, ніж у регіонах Північної Америки, розташованих на схожих широтах. Так, Лондон має тепліші зими, ніж Оттава, хоча британська столиця розташована приблизно на шість градусів широти північніше канадської.

Однак глобальне потепління може порушувати цей механізм. Через танення льодовикового щита Гренландії та збільшення кількості опадів до Північної Атлантики потрапляє більше прісної води.

Унаслідок цього вода стає менш солоною і щільною та повільніше опускається на глибину. Ослаблення циркуляції, своєю чергою, означає, що на північ переноситься менше солі, що може ще більше уповільнювати AMOC.

Коли саме система може досягти переломної точки, після якої її перехід до значно слабшого стану стане неминучим, вчені наразі не знають. Оцінки суттєво відрізняються.

Водночас дослідники погоджуються, що подальше глобальне потепління послаблюватиме AMOC. У 2023 році Міжурядова група експертів зі зміни клімату дійшла висновку, що протягом цього століття циркуляція, ймовірно, ослабне на 24–39% порівняно з доіндустріальним рівнем.

Окремі зміни можуть відбутися ще до можливого колапсу всієї системи. Вчені особливо стежать за субполярним кругообігом на південь від Гренландії, який пов’язаний з AMOC.

Деякі дослідження свідчать, що процес перемішування води у цій частині Атлантики може почати порушуватися вже у 2040-х роках.

Дослідниця Утрехтського університету Свінда Фалькена заявила, що існує значний ризик таких змін протягом наступних 20 років. За такого сценарію повного замерзання Північної Європи не очікується, однак зими можуть стати значно холоднішими, а ризик посух — зрости.

Якими можуть бути наслідки для Європи

У разі колапсу AMOC найпомітніші кліматичні зміни очікуються на півночі Європи.

Різниця температур між значно холоднішою північчю та теплішим півднем континенту може сприяти посиленню зимових холодів. Арктичний морський лід за такого сценарію може поширитися далі на південь — у напрямку Шотландії та скандинавських фіордів.

У Балтійському морі може зрости потреба у використанні криголамів. Під час різких похолодань температура у Нідерландах потенційно може опускатися приблизно до -20°C, а у Скандинавії — до -40°C.

Водночас влітку Європа все ще може стикатися з екстремальною спекою. Зменшення кількості опадів може додатково загострити проблему нестачі води та посух.

Суттєвими можуть бути й наслідки для сільського господарства. В одному з досліджень зазначається, що у Великій Британії після колапсу AMOC частка земель, придатних для вирощування сільськогосподарських культур, може скоротитися з нинішніх 32% до 7%.

На північноатлантичному узбережжі Європи підвищення рівня моря може посилити ризик повеней та сприяти проникненню солоної води на низинні сільськогосподарські угіддя.

Наслідки можуть відчуватися і за межами Європи. Зміщення тропічного дощового поясу на південь може посилити посуху у Західній Африці. В Ісландії серед потенційних економічних ризиків називають скорочення рибних запасів.

Водночас вчені наголошують, що сценарій стрімкого настання нового льодовикового періоду — не відповідає науковим даним. Доказів того, що зупинка течій може спричинити настільки різке похолодання за короткий час, немає.

Навіть якщо повний колапс AMOC відбудеться, цей процес триватиме десятиліттями. Однак зміни в окремих елементах системи можуть розпочатися значно раніше.

Європа починає готуватися до можливих змін

Ризики, пов’язані з AMOC, вже враховують уряди кількох європейських країн.

Ісландія визнала можливий колапс системи загрозою національній безпеці. Міністр клімату країни Йоханн Палл Йоханнссон заявив, що відкладати підготовку до моменту, коли науковці матимуть абсолютну впевненість у розвитку такого сценарію, було б безвідповідально.

Фінляндія почала оцінювати можливі наслідки ослаблення AMOC для країни. Подібне дослідження проводять і Нідерланди, зосередившись, зокрема, на ризиках для захисту країни від моря.

Велика Британія спрямувала 81 млн фунтів стерлінгів на дослідницьку програму зі створення системи раннього попередження про небезпечні зміни у Гренландському льодовиковому щиті та субполярному кругообігу.

Європейська комісія також виділила 92 млн євро на спостереження за океаном. Після збору додаткового фінансування у вересні загальна сума зросла до 220 млн євро.

Проте науковці вважають, що для повноцінної системи спостереження за Атлантикою необхідні значно більші кошти. За оцінкою дослідника Королівського нідерландського інституту досліджень моря Сьорда Грускампа, на це може знадобитися від 500 млн до 1 млрд євро щороку.

Серед заходів, які можуть допомогти Європі підготуватися до можливих наслідків, дослідники називають зміцнення інфраструктури, захист узбережжя від повеней, підвищення стійкості сільського господарства та надійності ланцюгів постачання.

Водночас головним способом знизити ризик критичного ослаблення AMOC науковці вважають скорочення викидів, які спричиняють глобальне потепління.