/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F9%2F9af83658a0bd68c35c49b7345456830e.jpg)
Понад 5 тисяч укриттів у Львові, але під час ракетної атаки люди ховалися у під’їздах і ванних
На п’ятому році повномасштабної війни Львів досі не має цілісної та зрозумілої для мешканців системи укриттів. Місто звітує про тисячі об’єктів фонду захисних споруд і сотні мільйонів гривень, вкладених у їх облаштування, однак під час масованих атак частина львів’ян продовжує лишатися у квартирах, під’їздах і ванних кімнатах. Чому так — розібралось львівське видання «Твоє місто».
Особливо гостро проблема проявилася після масованої російської атаки на Львів 30 липня. Тоді ракета влучила в житловий будинок на вулиці Патона — загинув молодий чоловік, ще одне влучання зафіксували в будинку на вулиці Виговського. За даними видання, чимало мешканців під час тієї тривоги взагалі не пішли до офіційних укриттів.
Одна родина з будинку на Патона спустилася лише на перший поверх під’їзду. Після вибуху люди почали задихатися від пилу та диму, однак змогли вибратися назовні та побігли до укриття у розташованому неподалік ліцеї. Виявилося, що місць там уже не було — люди стояли навіть у холі та на вулиці.
Показова цифра: за даними Львівської міської ради, з 2022 року місто, його структурні підрозділи та комунальні підприємства спрямували на ремонт та облаштування укриттів понад 350,5 мільйона гривень. На території Львівської громади обліковують 5137 об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту.
Проблема в тому, що кількість об’єктів «на папері» не дорівнює реальній місткості. У міськраді так і не уточнили, на яку загальну кількість людей розраховані ці укриття, а частина мешканців просто не знає, куди бігти в момент небезпеки. Формальна наявність укриття поблизу ще не означає, що ним справді можуть скористатися всі жителі району.
Що робити під час повітряної тривоги
Щоб не опинитися в ситуації, коли офіційне укриття виявляється зачиненим або переповненим, варто підготуватися заздалегідь. Ось кілька простих кроків, які зекономлять час у критичний момент.
- Наперед дізнайтеся адресу найближчого укриття біля дому, роботи та дорогою, якою ходите щодня.
- Визначте запасний варіант — найближчий підвал, підземний паркінг чи інше приміщення без вікон і з несучими стінами.
- Почувши сирену, одразу йдіть до укриття, не гайте час на зйомку чи очікування.
- Якщо укриття повне або зачинене — не повертайтеся додому до вікон, а рухайтеся до наступного визначеного місця.
- Тримайте напоготові тривожний рюкзак із водою, ліками, документами та зарядженим павербанком.
Львів’яни, які пережили липневий удар, на власному досвіді переконалися: у момент атаки немає часу шукати підказку в інтернеті. Тож навчитися орієнтуватися та знати своє укриття заздалегідь важливіше, ніж сподіватися на диво.

