Причетні до руйнування Херсонеса: ГУР розкрило особи п'яти учасників незаконних розкопок

Історія руйнувань почалася між 2020 та 2021 роками, коли окупаційні сили розгорнули масштабні археологічні роботи на території та поблизу Херсонеса Таврійського. Ці дії відбувалися в рамках проєкту під назвою «Новый Херсонес», який декларував створення історико-археологічного парку та музейно-храмового комплексу.

Влітку 2024 року, після завершення будівельних робіт, відбулося відкриття згаданого комплексу. Однак за цією подією стояло жорстоке втручання в історико-археологічне середовище пам'ятки. Це призвело до значного пошкодження та знищення частини унікального культурного шару, що викликало серйозне занепокоєння серед фахівців.

Головне управління розвідки України виявило п'ятьох осіб, безпосередньо пов'язаних із цими незаконними діями. Серед них: Наталія Соловйова, яка очолює Центр рятівної археології Інституту історії матеріальної культури РАН; Іван Єсін, директор Фонду підтримки гуманітарних наук «Моя история»; Максим Жукалов, так званий заступник губернатора Севастополя; та Лариса Шепко, професорка кафедри всесвітньої історії «Донецького державного університету».

До списку також увійшла Надія Міліхіна, молодша наукова співробітниця відділу історії античної культури Інституту історії матеріальної культури РАН. Вона виконувала обов'язки заступниці російського археолога Алєксандра Бутягіна під час незаконної Мірмекійської археологічної експедиції Державного Ермітажу в окупованому Криму. У 2024 році Україна повідомила Бутягіну про підозру в умисному незаконному частковому руйнуванні об'єкта культурної спадщини. Наприкінці 2025 року його затримали в Польщі, проте у квітні 2026 року Польща передала його РФ у межах обміну ув'язненими.

Наслідки цих незаконних розкопок не обмежуються лише руйнуванням пам'яток. ГУР також повідомило про 14 культурних цінностей, викрадених з території Стародавнього міста Мірмекій. Серед цих артефактів — монета боспорського царя Савромата II, датована 180–196 роками нашої ери, та чорнолаковий одноручний канфар, виготовлений орієнтовно у 370–350 роках до нашої ери.

З 2023 року Центр національного спротиву вже повідомляв, що росіяни розпочали розкопки у Херсонесі з метою довести його «російську» приналежність. Ці дії викликали широке занепокоєння, а в липні Міністерство культури України включили «Херсонес Таврійський» до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО, що перебуває під загрозою.

Інформація про причетних до злочинів осіб, а також дані про викрадені цінності, були оприлюднені на порталі War&Sanctions у розділі «Викрадена спадщина». Про це повідомили в Telegram-каналі ГУР, а також ГУР Міноборони України опублікувало відомості про цих осіб.

«Зведення комплексу супроводжувалося втручанням в історико-археологічне середовище пам’ятки. Проведення будівельних робіт призвело до суттєвого пошкодження та знищення частини культурного шару», — йдеться у повідомленні ГУР Міноборони України.

«Системна робота з протидії спробам держави-агресора привласнити українську спадщину та переписати історію триває», — зазначили у Головному управлінні розвідки.

Дії, спрямовані на знищення української культурної спадщини, залишаються предметом пильної уваги міжнародних організацій та українських правоохоронних органів. Розкриття імен причетних осіб є кроком до притягнення їх до відповідальності, а системна робота ГУР продовжує протидіяти спробам держави-агресора переписати історію та привласнити чужі надбання.