Скарби й "річки" ртуті: що приховує нерозкрита гробниця першого імператора Китаю

Понад 2200 років під величезним земляним курганом у китайській провінції Шеньсі залишається недоторканою гробниця першого імператора Китаю Цінь Ши Хуан-ді. Археологи досі не відкрили центральну поховальну камеру, однак дослідження комплексу та історичні записи вже дозволяють припустити, що може перебувати всередині.

Про це пише видання Daily Galaxy.

Цінь Ши Хуан-ді об’єднав Китай у 221 році до нашої ери й наказав створити масштабний підземний комплекс, який мав стати його імперією у потойбічному світі.

Згідно з давніми описами, всередині мавзолею могли розташовуватися мініатюрні копії палаців, дорогоцінні прикраси та складна система водних шляхів. Найвідоміша легенда стверджує, що підземний світ імператора відтворював географію Китаю, а річки та моря були представлені потоками рідкої ртуті.

Дослідники знайшли непрямі докази того, що ця історія може мати під собою реальний ґрунт. Аналіз ґрунту навколо мавзолею виявив аномально високі концентрації ртуті, значно вищі за природний рівень.

Смертельні пастки

Стародавні тексти також описують складну систему захисту поховальної камери. За переказами, непроханих гостей мали зустріти автоматичні арбалети, а деякі проходи могли бути сконструйовані таким чином, щоб обвалюватися та блокувати доступ.

Якщо опис ртутних річок відповідає дійсності, це створює ще одну серйозну проблему для археологів. Ртуть та її випари токсичні, тому відкриття центральної камери потенційно може становити небезпеку для дослідників.

Водночас частина описаних у стародавніх джерелах деталей залишається непідтвердженою, оскільки сама поховальна камера досі не розкрита.

Ймовірний масштаб комплексу

У 1974 році неподалік мавзолею виявили одну з найвідоміших археологічних пам’яток світу — Теракотову армію.

Йдеться приблизно про 8000 повнорозмірних фігур воїнів, створених для охорони імператора в потойбічному житті. Поряд із ними археологи знайшли сотні коней та колісниць.

Унікальність комплексу полягає й у високому рівні виконання. Фігури мають індивідуалізовані риси обличчя, детально опрацьовані обладунки та зброю. Деякі бронзові наконечники та інші елементи озброєння зберегли гостроту після понад двох тисяч років перебування під землею.

Чому гробницю не відкривають

Головна причина обережності — ризик непоправно пошкодити те, що зберігалося під землею понад два тисячоліття.

Після контакту з повітрям деякі яскраво розфарбовані теракотові воїни втрачали свої кольори протягом дуже короткого часу. Вчені побоюються, що подібний процес може відбутися і з артефактами всередині головної камери.

Додатковим фактором є можливе забруднення ртуттю. Тому дослідники наразі віддають перевагу неінвазивним методам — зокрема георадарам та іншим технологіям, які дозволяють вивчати структуру мавзолею без розкриття поховання.