Угорщина відмовляється виконувати директиву ЄС щодо українських військовозобов'язаних

На тлі триваючих військових дій в Україні, Європейський Союз ухвалив рішення, яке мало б уніфікувати підхід до надання тимчасового захисту українським громадянам. Проте, як виявилося, не всі держави-члени готові слідувати єдиній лінії. Угорщина стала однією з країн, що заявила про намір зберегти власні правила, демонструючи готовність відстоювати свою автономію в міграційних питаннях.

Ключова фігура в цій історії — прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр, який ще у вересні чітко окреслив позицію своєї країни. Він наголосив, що Угорщина продовжить надавати захист українським чоловікам призовного віку, особливо тим, хто походить із Закарпаття. За його словами, Будапешт має намір "діяти інакше" за інші країни ЄС, чим викликав неоднозначну реакцію.

Офіційна позиція Угорщини була передана до Європейської комісії. Речник Єврокомісії Маркус Ламмерт повідомив, що Угорщина поінформувала про своє рішення скористатися правом неповного застосування директиви ЄС щодо тимчасового захисту. Це право передбачено статтею 7 директиви, яка дозволяє державам-членам виявляти "певну свободу розсуду" при імплементації спільних рішень.

Попри те, що Рада ЄС вирішила не надавати тимчасовий захист особам, які нещодавно прибули та яким українська влада не надала дозволу залишити Україну через їхні військові обов'язки, Угорщина залишила за собою право відступати від цих рекомендацій. Маркус Ламмерт додав, що держави-члени мають "певну свободу розсуду" при реалізації цього рішення, що дозволяє Угорщині зберегти свою політику.

Мадяр, у свою чергу, 2 вересня обговорював це питання з президентом Європейської ради Антоніу Коштою під час його візиту до Будапешта, висловивши незгоду з новими правилами. Ця зустріч підкреслила напруженість у відносинах між Будапештом та Брюсселем щодо міграційної політики та суверенітету держав-членів.

Рішення Угорщини щодо українських військовозобов'язаних відбувається на тлі широких дискусій у Європейському Союзі щодо міграційних політик та розподілу відповідальності за біженців. З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, ЄС запровадив механізм тимчасового захисту, який забезпечив мільйонам українців можливість перебувати та працювати на території країн Євросоюзу.

Директива про тимчасовий захист надає державам-членам гнучкість у її застосуванні. Загальне рішення Ради ЄС передбачає, що держави-члени в принципі не повинні надавати захист особам, яким українська влада не давала дозволу залишати країну через військові обов'язки. Проте, як зазначив речник Єврокомісії Маркус Ламмерт, стаття 7 директиви дозволяє країнам використовувати певний розсуд, що Угорщина і вирішила зробити, поінформувавши про це "Європейська правда". Це показує, як окремі країни ЄС інтерпретують спільні правила, що може призвести до розбіжностей у підходах до однієї з найактуальніших проблем сучасної Європи.

"Держави-члени мають можливість застосовувати певний розсуд, коли йдеться про застосування рамок рішення Ради ЄС та директиви про тимчасовий захист. Це передбачено статтею 7 директиви про тимчасовий захист, і Угорщина поінформувала нас у цьому зв’язку, що вона користується цією можливістю", — заявив речник Європейської комісії Маркус Ламмерт.

"Насамперед Угорщина надаватиме захист нашим співвітчизникам на Закарпатті", — цитує Радіо Свобода слова прем'єр-міністра Угорщини Петера Мадяра.

Рішення Угорщини підкреслює складність координації єдиної політики в Євросоюзі, особливо коли йдеться про питання національного суверенітету та гуманітарних зобов'язань. Цей прецедент може вплинути на подальші взаємини між Угорщиною та ЄС, а також на формування майбутньої міграційної політики в контексті триваючої війни в Україні.