Відкликання посла: Чому Сеул розгніваний на Київ через північнокорейських військовополонених

Наприкінці вересня світ дізнався про незвичайну ситуацію: двоє північнокорейських військовослужбовців, що воювали на боці Росії, опинилися в Південній Кореї. Ці події, що відбулися в середині вересня, стали каталізатором для непередбаченої дипломатичної кризи, оскільки 23 вересня президент України Володимир Зеленський оприлюднив інформацію про їхню передачу під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН.

Президент Зеленський, розповідаючи про одного з полонених, що намагався накласти на себе руки, глибоко розкрив особливості виховання людей у Північній Кореї. Він підкреслив, що в КНДР "забирають право вибору і вбивають у голову, що вони повинні померти, незважаючи ні на що". Це викликало широкий резонанс, але Південна Корея, яка прийняла військовополонених, очікувала зовсім іншої реакції.

Вже 24 вересня президент Південної Кореї Лі Чже Мьон звинуватив Україну в порушенні конфіденційної домовленості щодо нерозголошення інформації про передачу полонених. Для Сеула це питання було "надзвичайно чутливим", пов'язаним з дипломатією та національною безпекою. Він наголосив, що оприлюднення цієї інформації могло б нашкодити безпеці колишніх полонених та їхніх родин.

Дипломатична суперечка загострилася. Південна Корея вимагала від України офіційних вибачень та пояснень. За заявою офісу президента Південної Кореї, подальше заперечення Україною існування будь-якої угоди про конфіденційність є неправдивим і підриває довіру між урядами двох країн. У Сеулі заявляли, що Україна просила не розголошувати передачу полонених КНДР через можливу критику, адже Київ побоювався внутрішньої критики через відмову від можливості обміняти двох північнокорейських військовополонених на українських.

8 жовтня Міністерство закордонних справ Південної Кореї оголосило про рішення відкликати свого посла в Україні, Пак Хі Чхана, на батьківщину. Це стало прямим наслідком невирішеної суперечки. Навіть після отримання повідомлення від міністра закордонних справ України, яке містило слова вибачень, міністр закордонних справ Південної Кореї Чо Хьон заявив, що "є розрив з тим рівнем, який ми мали на увазі".

Незважаючи на відкликання посла, Південна Корея висловила готовність продовжувати дипломатичні консультації з Києвом. За інформацією газети Чосон Ільбо, уряд сподівається, що "всі невирішені питання між двома країнами будуть вирішені гладко, і ми продовжимо консультації з українською стороною з цією метою". Наразі сказано, що Пак Кічан є послом Республіки Корея в Україні з 2025 року, а посольство, тимчасово евакуйоване до Чернівців у лютому 2022 року, незабаром повернулося до Києва і залишалося на місці протягом усієї війни.

Цей дипломатичний конфлікт підкреслює складність міжнародних відносин, особливо коли йдеться про чутливі питання, пов'язані з військовополоненими та національною безпекою. Розбіжності щодо конфіденційності, як повідомляє Yonhap News., стали ключовим моментом суперечки, оскільки Південна Корея наполягала на існуванні домовленості про нерозголошення, тоді як Україна заперечувала подібні зобов'язання.

За даними Yonhap, переговори щодо передачі полонених розпочалися після того, як ті самі висловили бажання вирушити до Південної Кореї, що є важливим аспектом у розумінні їхнього статусу. Ця ситуація також демонструє, як публічні заяви на міжнародних аренах можуть мати несподівані дипломатичні наслідки, навіть якщо вони робляться з найкращими намірами висвітлити гуманітарні аспекти конфлікту.

У МЗС країни зазначили: "Уряд вирішив відкликати посла в Україні на батьківщину".

Інцидент з відкликанням посла свідчить про глибокі розбіжності та потребу у більш чітких комунікаціях між країнами, особливо у питаннях, що стосуються гуманітарних місій та національної безпеки, щоб уникнути подібних дипломатичних непорозумінь у майбутньому.