Поки США тягнуть, Китай може стати першим, хто привезе зразки ґрунту з Марса

Як це буде

Як повідомляє OKDIARIO, запуск місії заплановано орієнтовно на 2028 рік, а повернення капсули із цінним вантажем очікують близько 2031 року. За даними Китайської національної космічної адміністрації (CNSA), апарат Тяньвень-3 складається з п'яти ключових елементів: посадкового модуля, злітного апарата, сервісної капсули, орбітального модуля та капсули повернення. Для відправки цієї конструкції в космос використають дві важкі ракети Чанчжен-5, які стартують із космодрому Веньчан на острові Хайнань.

Переліт до Марса триватиме від семи до восьми місяців, а роботи безпосередньо на поверхні планети займуть близько одного року. Загалом уся місія розрахована приблизно на три роки. Процес збору та доставки зразків нагадує космічну естафету. Посадковий модуль збере марсіанську породу та завантажить її у невеликий злітний апарат, який підніметься з поверхні планети. На орбіті його зустріне орбітальний модуль, який перехопить контейнер і перемістить його в капсулу повернення для подорожі на Землю.

Навіщо бурити марсіанський ґрунт на два метри

Головною особливістю Тяньвень-3 стане використання спеціального бура, здатного занурюватися під поверхню на глибину до двох метрів. Дослідники з Китайської академії наук зазначають, що подібних маніпуляцій на Марсі ще не виконував жоден космічний апарат. Причина такого рішення полягає в тому, що жорстка сонячна та космічна радіація на поверхні Червоної планети здатна повністю знищити будь-які біологічні сліди. Під двометровим шаром ґрунту хімічні відбитки стародавнього життя мають значно більше шансів зберегтися.

Окрім буріння, фахівці передбачили ще два способи вилучення матеріалу: звичайне збирання ґрунту з поверхні за допомогою совка та використання невеликого літального дрона. Дрон зможе відбирати зразки на значній відстані від місця посадки, що дозволить уникнути забруднення матеріалу вихлопами або елементами самого посадкового модуля.

Міжнародна співпраця та проблеми програми NASA

Наукову концепцію місії, яку опублікували в журналі Nature Astronomy ще у червні 2025 року, розробила команда під керівництвом Хоу Цзенцяна. Вчені виділили дев'ять напрямків досліджень, однак усі вони підпорядковані єдиній меті – з'ясувати, чи існувало колись життя на Марсі. Наразі науковці обрали вісім кандидатних зон для посадки, оцінюючи вік рельєфу, наявність води у минулому та здатність порід зберігати біосигнатури.

CNSA залучає до проєкту й іноземних партнерів. З 28 отриманих пропозицій китайська сторона обрала п'ять. Серед них – лазерний відбивач від Національного інституту ядерної фізики Італії, який слугуватиме точним орієнтиром на поверхні.

Поки Китай готується до старту, США призупинили власну аналогічну програму. За інформацією Planetary Society, у січні 2026 року Конгрес США затвердив бюджет, який фактично закрив офіс програми Mars Sample Return через брак фінансування. Це залишило без чітких термінів доставки близько тридцяти запечатаних пробірок із марсіанським ґрунтом, які марсохід Perseverance вже встиг зібрати та залишити на поверхні планети.

Китайські фахівці вже мають успішний досвід доставки ґрунту з Місяця в рамках місій Чан'е, однак доставка матеріалів з Марса стане набагато складнішим викликом для світової космонавтики.